Не Рада з прав людини, не орган ООН, а лише зустріч

Варто підкреслити, що головувати Іран буде лише протягом 2 днів. Соціальний форум – не орган ООН, а щорічна зустріч. На ній у форматі дискусії між урядовими та неурядовими представниками обговорюють виклики у сфері захисту прав людини та ухвалюють рекомендаційні рішення.

Читайте також Хаос в Афганістані й підтримка України та Ізраїля: якими були 3 роки каденції Байдена

У 2023 році тема заходу "Внесок науки, технологій та інновацій у заохочення прав людини, зокрема, в контексті постпандемічного відновлення". На жаль, Іран подекуди використовує технології не для захисту прав людини, а для ідентифікації нелояльних громадян з метою їхньої подальшої ліквідації.

Саме тому окремі держави вирішили бойкотувати Соціальний форум, сприймаючи "кадрове рішення" як наругу над універсальними цінностями міжнародного співтовариства. Утім, у програмі залишаються виступи представників:

  • Куби,
  • Сент-Люсії,
  • ПАР,
  • Сьєрра-Леоне,
  • Сінгапуру
  • самого Ірану,
  • спеціалізованих інституцій ООН – ЮНЕСКО, ЮНЕП та ВООЗ.

Вибори без вибору

Презюмується, що головування на Соціальному форумі відбувається за принципом географічної ротації. Утім, цього разу черга вчетверте за 6 років знову дійшла до азіатсько-тихоокеанського регіону. Серед претендентів опинилися Китай, Афганістан, Саудівська Аравія, Бахрейн та Іран.

Цікаво Україна не може запропонувати США гроші чи ресурси, але є дещо краще

Жодна з цих держав не може бути прикладом для наслідування у сфері захисту прав людини. Кожна з них має свої "особливості": або ж терористичний режим при владі, або ж геноцидну політику щодо окремих меншин.

Деякі держави відкрито підтримують Росію, в той час, як інші виступають "миротворцями" за вкрай небезпечними для України сценаріями. Відтак, кого б не призначили, реакція громадянського суспільства була б майже однаковою: справедлива критика ООН і її інституцій. Врешті, список претендентів був зведений лише до Ірану, тому обирати було просто ні з кого.

Тепер не лише Росія, режим якої визнаний на регіональному рівні терористичним, очолює Контртерористичне управління ООН, але й Іран, який перебуває на 162 зі 165 місць за рівнем громадянських свобод, верховодить в одному з форумів Ради з прав людини.

Не вперше

Іран на Соціальному форумі з прав людини та Росія в Контртерористичному управлінні – не єдині приклади неналежних кадрових рішень на рівні ООН. Наприклад, у 2003 році Комісію ООН з прав людини (попередниця Ради ООН з прав людини) очолила Лівія, де при владі був міжнародний злочинець Муаммар Каддафі.

Зауважте! Якої зброї зараз найбільше бракує ЗСУ

У 2020 році спеціальним доповідачем з питань негативного впливу односторонніх примусових заходів (санкцій) на здійснення прав людини стала громадянка Білорусі Альона Духань. Цього ж року після фальсифікованих виборів президентом держави став Алєксандр Лукашенко, а представників його режиму було внесено в санкційні списки по всьому світу.

Правила, а не право

Проблемою ООН є пріоритет правил над правом: держави надають перевагу слідувати технічним регламентам, а не відштовхуватися від реальної ситуації. При цьому сильніші в геополітичному плані країни отримують право тлумачити правила на власний розсуд.

Окремі рішення мотивуються дотриманням ілюзорного принципу "не нашкодь": "Іран в ООН погано, однак, якщо його виключити, буде ще гірше". Саме тому, з посиланням на ротацію, призначення Ірану схвалював Жозеф Боррель.

При цьому також важливо слідувати дипломатичному протоколу. Відтак, маємо абсурдну ситуацію: в один і той самий час генсек ООН Антоніо Гутерреш критикує Іран за страти "з тривожною швидкістю" (показник зріс у порівнянні з минулорічним на 30%), а далі йде фотографуватися з представником цієї держави біля прапора ООН з нагоди відкриттям Соціального форуму Ради ООН з прав людини.

У сумі – система виходить на етап самознищення. Апарат ООН функціонує для повного підриву довіри до ООН та до міжнародного права. Постійні члени Ради Безпеки замість гарантування миру розпочинають агресивні дії й масово порушують права людини. Держави-члени замість того, щоб за "російським сценарієм" призупинити членство Ірану в Раді ООН з прав людини та зберегти репутацію і довіру до цієї структури, вкотре "глибоко занепокоєні" і оголошують бойкот.