Відколи почалася війна, представники України двічі намагалися сісти за стіл переговорів в Мінську. Більше того, навіть підписуючи угоду з бойовиками.
Читайте також: Зеленський зустрівся з президентом Німеччини Штайнмайєром: про що говорили політики
Журналісти 24 каналу нагадають, чи були ті перемовини ефективними, і чи слід очікувати результатів від нового формату Мінської зустрічі.
Іловайськ. 400 загиблих, поранені і зниклі безвісти – пекельні події серпня 2014 року згодом назвали Іловайським котлом. Тоді українські війська ввійшли в Іловайськ на Донеччині. І, фактично, потрапили в пастку. Адже хлопців оточили регулярні російські підрозділи. Врешті-решт, домовилися про зелений коридор для вихіду українських бійців. Проте під час відступу з Іловайська наших захисників майже впритул розстрілювали російські окупанти.
Стіл переговорів. Після тих подій, та аби не загострити ситуацію ще більше і уникнути широкомасштабного вторгнення росіян, українска влада сіла за стіл переговорів з бойовиками та Росією. Україну на перших Мінських перемовинах представляв Леонід Кучма, від Росії – посол Михайло Зурабов. Угода, яку підписали 5 вересня 2014 року, мала забезпечити припинення вогню, звільнення полонених і проведення виборів за українськими законами.
Читайте також: Зеленський відвідав Німеччину з офіційним візитом: підсумки
Бої розгорілися з новою силою. Проте угода війни не припинила. Більше того, взимку бої розгорілися з новою силою. Бойовики штурмом взяли Донецький аеропорт. Почалися масштабні бої біля Дебальцевого. Тоді вирішили оновити угоду за участі лідерів "нормандської четвірки": за стіл переговорів сіли президент Франції, канцлер Німеччини, український президент Петро Порошенко і російський – Владімір Путін. Новий документ, який мав припинити бойові дії і забезпечити відведення озброєнь від лінії зіткнення, підписали в лютому 2015 року.
Мінські угоди: що дали. Мінські угоди – ані перші, ані другі – не припинили вогонь. Але показали Заходу, що Україна готова сісти за стіл переговорів. Впевнений експерт. І це не єдина заслуга Мінських угод.
Для того, щоб забезпечити там ремонт інфраструктури для цивільного населення і уникнути гуманітарної катастрофи, наскільки це можливо. В першу чергу, витягнути час. Час, який нам потрібен для переоснащення армії, для зміни позиції, для укріплення, для проведення мобілізаційних дій,
– зазначив позаштатний радник начальника Генштабу ЗСУ Мирослав Гай.
Якими б не були нові переговори, вони не принесуть мир і не звільнять полонених. Більш песимістично налаштований експерт Кирило Сазонов. Тому потрібні жорсткіші способи вплинути на Росію.
Серйозне об'єднання зусиль України і Заходу щодо санкційного тиску на Росію в форматі введення, наприклад, нафтового ембарго. Тільки тиск, тільки санкції можуть змусити Росію, як свого часу змусили Радянський Союз, відмовитися від агресивної політики,
– наголосив політолог Кирило Сазонов.
В той же час, Мінські переговори – це майданчик залучення іноземних партнерів. І вони, зокрема, стимулюють залишати і запроваджувати нові санкції проти країни-агресора. Впевнений військовий волонтер Мирослав Гай. Тому з ними краще, ніж без них.
Читайте також: Що чекає на мінський і нормандський формати після зустрічі Зеленського з Макроном
Втім, після виборів в Києві нового президента Мінський формат переговорів має набути нового змісту та сенсу. Принаймні, президент Зеленський заявляє про таку мету. То ж вже найближчим часом мінський та нормандський переговорні майданчики мають знову запрацювати.
Що таке нормандський формат?Це перемовини щодо врегулювання ситуації на Донбасі, які проходять у чотиристоронньому форматі – за участю Німеччини, Франції, Росії, України. Почалися вони 6 червня 2014 року, а отримали таку назву, тому що перша зустріч очільників цих вищезазначених держав відбулася у французькій Нормандії. Відтоді у нормандському форматі відбулася низка телефонних розмов і зустрічей на вищому рівні, а також контактів МЗС.
Що таке мінські угоди?Цей документ узгодили на саміті в Мінську 11-12 лютого 2015 року лідери Німеччини, Франції, України та Росії у форматі "нормандської четвірки". Згодом його підписала контактна група, що складається з представників Росії, України, представників самопроголошених республік. Документ містить 13 пунктів, а його мета – деескалація збройного конфлікту на Сході України.
Крім того, він передбачає "негайне та всеосяжне припинення вогню в окремих районах Донецької та Луганської областей України та його суворе виконання", відведення важких озброєнь обома сторонами на рівні відстані з метою створення зони безпеки, а також моніторинг з боку ОБСЄ режиму припинення вогню та відведення важкого озброєння із застосуванням всіх необхідних технічних систем.