24 Канал з посиланням на оглядача The Atlantic Council Майкла Шумана пише, що позиції Китаю у цій "співпраці" складніші. Тоді як КНДР та Іран мало що втрачають, допомагаючи Росії в її війні, скоріше навпаки – вони багато чого отримують,

Дивіться також Перші військові КНДР вже потрапили під обстріл на Курщині, – ЦПД

Китайська економіка, як і раніше, занадто залежна від США та їхніх партнерів, щоб ризикувати потрапити під жорсткі санкції за постачання зброї Путіну,
– зазначає аналітик.

Лідер Китаю Сі Цзіньпін усе ж обережний у своїх глобальних амбіціях. Він прагне зберегти певну стабільність у світі, щоб захистити китайську економіку, водночас працює над розширенням міці Китаю, поглиблюючи відносини з Росією та Іраном.

Сі не використовує свій вплив для приборкання союзників. Він зустрівся з Путіним за день до того, як адміністрація Байдена розкрила інформацію про присутність північнокорейських військ у Росії. При цьому, як зазначив оглядач, що відбувалося на зустрічі, невідомо, але війська КНДР залишилися.

Тож, як додав Шуман, "можна стверджувати, що Китай не тільки допускає, а й побічно фінансує всі ці заворушення".

Ризики для Китаю

Може здатись, що дестабілізуюча діяльність інших автократій є виграшною для Китаю, бо ефективно виснажує ресурси Заходу. Однак, ці заворушення можуть обернутися проти Китаю.

Важливо! Масштабна війна на Близькому Сході може підірвати енергетичні ринки і завдати шкоди китайській економіці, а розгортання північнокорейських військ у Росії загрожує ескалацією війни в Україні, адже президент Південної Кореї попередив, що Сеул може відповісти поставками зброї для ЗСУ.

При цьому Китай нічого не отримує від концентрації зусиль європейських і азіатських союзників Америки проти Росії. В разі розширення війни вони можуть посилити санкції проти Китаю, аби змусити його скоротити підтримку Москви.

Політика Китаю

В огляді ідеться, що Китай прагне одночасно повністю зруйнувати міжнародний порядок у довгостроковій перспективі та зберегти його в короткостроковій.

У рамках стратегічного кроку, спрямованого на зменшення залежності Китаю від Сполучених Штатів, президент Сі Цзіньпін виступає за зміцнення торгівельних та інвестиційних відносин з країнами глобального Півдня. Ця ініціатива має на меті відвернути китайську економіку від західних технологій і споживчих ринків.Тоді в Китаю буде більше свободи для підтримки автократій, таких як Росія, Іран і Північна Корея.

Однак, створюючи напруженість у відносинах із Заходом, Сі лише завдає шкоди економіці Китаю та ускладнює його геополітичні амбіції.