1. Анрі Тулуз-Лотрек "Ліжко", 1893

Лотрек був небайдужим до нічного життя Парижа. На своїх картинах він нерідко зображував життя танцівниць кабаре і проституток.

Читайте також: Хто малював Різдво – Ван Гог чи Далі? Тест на знання зимових фантазій художників

На картині "Ліжко" – дві дівчини (може здатись, що одна з фігур – чоловік, але ні, це дівчина із короткою стрижкою). Навряд на полотні можна вгледіти сексуальне бажання жінок, проте, очевидно, перед нами все ж інтимна сцена у значенні людської близькості. З одного боку, те, що танцівниці кабаре не мали достатньо фінансів, аби винаймати окрему кімнату або принаймні мати особисте ліжко – було звичною справою. З іншого – по картині розливаються тепло, ніжність і відчуття безпеки. Так, наче зображені жінки захищають одна одну від цілого світу. І, ймовірно, байдужого світу.

Сам Лотрек про картину сказав так: "Це саме уособлення чуттєвої насолоди". Автор демонструє нам інший бік романтичної любові – чарівність моментів спокою, тиші і затишку.


Анрі Тулуз-Лотрек "Ліжко"

Гомофоби і гомофобки можуть назвати картину прикладом "дегенеративного мистецтва" або опинитись на першій стадії моделі Кюблер-Росс, заявивши, що на полотні просто дві коліжанки. Тож принагідно повідомляємо, що "Ліжко" – це лише одна робота з циклу картин. І, не хотілось би декого розчаровувати, але на наступній картині жінки вже цілуються.


Анрі Тулуз-Лотрек "У ліжку: Поцілунок"

2. Керрі Джеймс Маршалл "Повільний танець", 1993

Дивовижна картина. З виразу обличчя жінки може здатися, що танок їй не дуже й до вподоби. А якщо поглянути на картину під іншим кутом? Обжита квартира, дві тарілки після вечері, музика... Можливо, вони за довгий час лишилися лише вдвох? І жінка демонструє мовчазне задоволення від інтимності моменту?


Керрі Джеймс Маршалл "Повільний танець"

Та ходять чутки, що Маршалл надихнувся сценою з фільму "Вбивця овець". І з неї випливає ще одне трактування картини.

Фрагмент з фільму "Вбивця овець": дивіться відео

3. Марк Шагал "День народження", 1915

Марк Шагал любив зображати кохання як аболютно всеохоплююче почуття, перед яким фізика стає на коліна, а конституція тіла змінює свою конфігурацію. Митець через свої роботи переконує, що кохання здіймає людину на висоти. Для підсилення цієї ідеї у своїх картинах Шагал піднесення зображує буквально, оскаржуючи навіть закон земного тяжіння перед глибоким почуттям.

Читайте також: Філософія Гауді: чим унікальні творіння славетного архітектора

До речі, на картині "День народження" зображений сам Шагал і його дружина та головна муза Белла Розенфельд. Саме їй митець завдячує образом невиправного романтика.


Марк Шагал "День народження"

4. Едуард Мане "У ресторані батечка Латюїля", 1879

На картині постали дві фігури – син хазяїна закладу Луї Готьє-Латюїль та акторка Еллен Андре, яка також позувала для митців, зокрема Ренуара та Дега.

На цьому полотні найбільше заворужує погляд чоловіка. У ньому розкривається все ставлення до персони, яка сидить перед ним – зачарованість, інтерес, небажання опиратися своїм почуттям і бажання продемонструвати їх. Це ще не кохання, проте в голові вже щось кружляє.


Едуард Мане "У ресторані батечка Латюїля"

5. Рене Магрітт "Закохані", 1928

Дякуємо, пане Магрітт! Тут інтерпретацій змісту хоч греблю гати – закохані люди сліпі через свої почуття; простирадла не дають закоханим здійснити так би мовити повноцінний поцілунок, відтак це може трактуватись, що їхньому коханню щось стоїть на заваді; кохання між двома людьми – це тільки для них самих і є занадто інтимним, щоб показувати його іншим; певна форма кохання може бути невимовно прекрасною і комфортною для закоханих, проте видаватися дивною/незрозумілою/огидною для інших. Словом, розбирайте смисли, поки ще гарячі.


Рене Магрітт "Закохані"

6. Едвард Мунк "Поцілунок"

Можна було б сказати, що поцілунок об'єднує закоханих, тому й не видно їхніх облич – мовляв, нині вони не ті, ким були до обміну почуттями, і вийшли на новий рівень. Та Мунка, який так і не одружився, цей рівень аж ніяк не приваблює. Радше лякає, скільки персонального (того, що належить тільки тобі) може поглинути пристрасть. У картині відчувається щось загрозливе. Мистецтвознавець Рейнхольд Хеллер вважає, що у "Поцілунку" художник передав відчуття втрати індивідуальності, втрати власного існування та ідентичності, що, у свою чергу, є натяком на смерть.


Едвард Мунк "Поцілунок"

7. Егон Шіле "Обійми", 1917

Австрієць майстерно передав ніжність союзу двох закоханих. І це направду дивує, бо іншим роботам, де раз за разом поставали оголені чоловіки і жінки у доволі відвертих позах, закидали порнографічний характер. Крім того, вони були депресивними, а героїні та герої, здавалось, перш ніж потрапити на канву, спочатку проходили кількаденні тортури.

Читайте також: Мистецтво нескінченних ліній: 9 споруд Хундертвассера, які неодмінно треба побачити

Шіле трохи розвіяв тугу, коли одружився у 1915 році з Едіт Гармс. Відтоді і спотворень на його картинах стало менше, ніж зазвичай. Припускають, що на картині "Обійми" він сам разом з дружиною.


Егон Шіле "Обійми"

8. Пабло Пікассо "Фігури на пляжі", 1931

Під час відпочинку на Французькій Рив'єрі Пікассо створив цілу серію химерних еротичних картин. Зокрема, у "Фігурах на пляжі" тоді вже 50-річний художник закодував свій курортний роман з 19-річною моделлю Марі-Терезою Вальтер, хоч і був одружений з Ольгою Хохловою.

Грубі силуети, що розвалюються на очах, більше свідчать про порожній еротизм, ніж про почуття між коханцем і коханкою.


Пабло Пікассо "Фігури на пляжі"

9. Фріда Кало "Автопортрет в образі Техуани", 1943

Фріда Кало була одружена з художником Дієго Ріверою двічі. Різниця у віці у 21 рік не заважали разом святкувати як кохання, так і біль. Вони малювали одне одного впродовж 25 років.

Читайте також: Поліаморія: я дарую собі свободу і не забираю її в інших

В "Автопортреті в образі Техуани" Кало описала значення свого чоловіка у її житті. Дивні відростки, що виходять з листя, створюють ефект битого скла. Так, ніби вібрації світу деструктивні і от-от все розпадеться на фрагменти. Проте обличчя художниці лишається "цілісним". На чолі – портрет Рівери. Його образ настільки сильно зафіксувався у свідомості, що наче став частиною ідентичності Кало – її третім оком.


Фріда Кало "Автопортрет в образі Техуани"

10. Франц Відерберг "Заняття любов'ю"

Дуже відверта, пристрасна і провокативна картина норвезького художника. Вона не викликає відрази, не видається грубою і потворною. Теплі кольори навпаки натякають на внутрішнє (не буквальне) взаємопроникнення людей. Тобто фізична близькість як один зі способів обміну інформацією – тактильною, вербальною, слуховою тощо.


Франц Відерберг "Заняття любов'ю"

11. Ніколь Ейзенмен "Недбалий поцілунок у барі", 2011

Тут говорити багато не треба – ця картина про критичну важливість знати, що ти комусь небайдужий/небайдужа. Щоб тебе розуміли, любили і за потреби піклувались про тебе.

Не важливо – зображені люди знають одне одного чи ні, наскільки жалюгідними чи ні вони виглядають. Їм у цій зафіксованій миті добре – вони дають і отримують, чого прагнули. І можливо, це й імітація для самих же себе (бо ми не знаємо, чи "та людина" поруч), але вони хочуть вірити у цю імітацію. То хто ж має право їм це забороняти?


Ніколь Ейзенмен "Недбалий поцілунок у барі"