Таке рішення комітет прийняв на засіданні в понеділок, 2 вересня. За проголосували 17, проти – двоє, ще один – утримався. Документ передбачає скасування недоторканності з 2020 року.
Важливо: Зняття недоторканності: що це означає
Під час засідання комітету виникла суперечка щодо можливості початку другої сесії парламенту з 3 вересня, адже розглядати зміни до Конституції у другому читанні можна лише на наступній сесії після першого читання. Однак рішення таки ухвалили.
Депутати Сергій Власенко ("Батьківщина") та Руслан Князевич ("Європейська солідарність") стверджували, що засідання комітету поки проводити не можна, адже такі засідання проходять у межах сесії парламенту, а не між сесіями – зміни парламент може внести після чергової сесії.
Голова комітету Ірина Венедиктова ("Слуга народу") наголосила, що комітет ще зустрінеться за планом у середу, а це засідання позапланове.
Згодом Власенко покинув засідання комітету зі словами: "Мій правовий досвід навчив мене, що не можна приймати участь у незаконних діях. Я вважаю ці дії незаконними, я не буду приймати участь сьогодні у засіданні комітету".
Суперечки щодо законопроєкту
Нардепка від "Європейської Солідарності" Ірина Геращенко на погоджувальній раді зазначила, що важливо врахувати застереження Конституційного Суду.
Враховуючи, що є висновок Конституційного Суду, який має так само певні зауваження до законопроекту Петра Порошенка, які ми розглядали в першому читанні. І так само є висновок Венеціанської комісії, який повністю підтверджує ці самі застереження. Говорилося про те, щоби не було жодної підстави для Конституційного Суду скасувати наше з вами перше голосування – важливо, щоби ми врахували ці застереження,
– зазначила Геращенко.
У "Слузі народу" не згодні і вважають, що КС не дав застережень по суті.
"Якраз ми виходимо з того, що в резулятивній частині жодного застереження немає і навпаки чітко зазначено, що немає підстав для того, щоб стверджувати, що воно суперечить Конституції України", – підкреслив перший заступник голови Верховної Ради Руслан Стефанчук.
Свою позицію висловив і голова фракції "Голос".
У нас є ціла категорія громадян які, де-юре, не є недоторканними, але, де-факто, користуються недоторканністю. Тому питання не в тому, які зміни ми вносимо до Конституції, а яким чином у нас працює невідворотність покарання,
– наголосив голова фракції "Голос" Сергій Рахманін.
Варто зазначити, що у перший же день своєї роботи Верховна Рада України IX скликання ухвалила у першому читанні зняття депутатської недоторканності. За позбавлення імунітету проголосували 363 депутати. Тоді рішення підтримали майже усі депутатські фракції, група "За майбутнє" та усі позафракційні депутати. Не голосували лише представники "Опозиційної платформи – За життя".
До речі: Коли ВР остаточно проголосує за зняття депутатської недоторканності: прогноз від "Слуги народу"
Що таке депутатська недоторканність?Це гарантія того, що депутата не притягуватимуть до кримінальної, адміністративної чи іншої відповідальності без згоди на це парламенту. У теорії передбачалось, що недоторканність має сприяти ефективній роботі депутатів та гарантувати, що ніщо і ніхто не заважатиме їм реалізовувати свої права та обов’язки. Завдяки недоторканності депутати мали захист від можливого тиску з боку виконавчої і судової гілок влади – вона убезпечувала від немотивованих кримінальних переслідувань.
Відео: суперечка щодо зняття недоторканності