Нині корпоративно-соціальна відповідальність (КСВ) для бізнесу стає все більш актуальною. З одного боку, пандемія не "пробачає" багатьом компаніям байдужість до своїх споживачів та працівників. З іншого, це світовий тренд, який останні кілька років став популярним і в Україні. Тобто для сучасного прогресивного підприємства не мати ніякої реалізації КСВ – практично "моветон".

Читайте також: Саморегулирование в Украине: как кризис может помочь вернуть утраченное

Чому про добро все ж треба "кричати"?

У розрізі КСВ постає одне важливе питання. Як компаніям правильно розповідати про те, що вони роблять добрі справи – наприклад, реалізують екологічні програми, впроваджують стратегії турботи про співробітників, залишають вагомий внесок у захист прав людей тощо?

Особливо тема комунікацій загострилася в період пандемії, адже люди значно чутливіше та критичніше почали ставитися до багатьох речей, у суспільстві панує страх та роздратування. При цьому у багатьох із нас панує переконання, що добро потрібно творити для добра і "кричати" про нього не варто.

Однак постає логічне питання: чому бізнесу не зробити свою активність, соціальну позицію, внесок у розвиток чого-небудь – конкурентною перевагою? Адже свідомим людям завжди приємніше щось придбати чи замовити у компанії, яку вони поважають (і не лише за якість продукту чи послуги).

Так само свідомому бізнесу набагато прийнятніше співпрацювати із таким же свідомим бізнесом. Тому приказка "роби добро і кидай його у воду", тобто забудь і не чекай нічого у віддачу – не має тут бути визначальною.

Що люди хочуть почути від бізнесу?

Тож як у нинішніх складних обставинах все зробити правильно, ненав'язливо, етично і ефективно? Частково відповідь може підказати дослідження "COVID-19 Barometer" міжнародного агентства Kantar, проведене навесні. У ньому брали участь 25 тисяч респондентів з більш ніж 30 країн. Там, зокрема, йдеться:

  • 75% опитаних впевнені: використовувати кризу, грати на почуттях для активного просування – програшна позиція для компаній;

  • 48% учасників дослідження переконані: бренди повинні уникати "пандемічних" жартів в своїх маркетингових активностях;

  • 70% опитаних стверджують: бізнес повинен комунікувати зі споживачами в "заспокійливому" тоні;

  • 75% респондентів хотіли би отримувати від компаній повідомлення про те, які зусилля бізнес докладає до боротьби з глобальною загрозою.

Правильна та ефективна комунікаці – це рецепт успіху!

Для більшої ефективності та охоплення – залучати в партнери лідерів думок. Надавати відомості ЗМІ: ті ж пресрелізи чи колонки – системно, коли є дійсно вартий уваги інфорпривід, але не нав'язуватися із дрібницями. Обов'язково використовувати соціальні мережі для популяризації активностей КСВ. За нагоди – ділитися своїм досвідом у цьому напрямку при нетворкінгу чи на виступах в публічних місцях. Важливо не доповідати про свої КСВ-досягнення лише "обраним" – керівництву чи колегам.

При цьому, навіть розповідаючи про сучасну благодійність (наприклад, допомогу у придбанні апаратів ШВЛ чи захисних костюмів для медиків), компанії не повинні "лякати" споживачів, свідомо "згущувати фарби". Правильні акценти, месседжі дозволять компанії бути не "панікером", який чи не єдиний бореться зі злом, а справді відповідальним бізнесом. Такий підхід дозволить сформувати, зберегти чи навіть підвищити лояльність клієнтів. Компанії отримають більше довіри за демонстрацію свого "людського обличчя". А їхні імідж та репутація як серед споживачів, так і в цілому в діловому середовищі лише наповниться позитивом.

Пам'ятайте про своїх працівників

Також підприємствам варто зосередитися на внутрішніх комунікаціях. Вкрай важливо не лише повідомляти працівників про те, в якому наразі форматі працює компанія (наприклад, віддалено чи ні) або які цілі мають бути досягнуті найближчим часом. Підприємства, зокрема на час пандемії, в межах соціальної відповідальності перед працівниками мають турбуватися про їхню безпеку і здоров'я. А щоб усі наповну могли скористатися можливостями, про них потрібно розповідати.

Компанія надає засоби індивідуального захисту працівникам та додатково членам їхніх сімей, проводить вакцинацію від сезонного грипу чи забезпечення вітамінами. Вона виділяє окремий транспорт для поїздок на роботу чи навіть пропонує психологічну підтримку співробітникам. Варто розповісти, чому кожна ініціатива створена, як нею скористатися і чим вона допоможе. Про все це варто говорити "голосно" і через різні канали: повідомляти через корпоративне ЗМІ (якщо таке є), е-мейли та групи в месенжерах, через безпосередніх керівників – напряму підлеглим.

А ще важливо збирати та опрацьовувати зворотній зв'язок, робити висновки та вдосконалюватися на основі отриманих відгуків (і знову про це розповідати). Така комунікація – запорука формування HR-бренду, лояльності та відданості працівників, які в скрутний час можуть згадати таке ставлення.

Зверніть увагу! Саморегулювання в Україні: як криза може допомогти повернути втрачене

Тож те, як, кому і де ви розповідаєте про свої ініціативи, не менш важливо ніж те, що ви робите в межах КСВ. Потрібно правильно вибудувати зв'язок з клієнтами, постачальниками і суспільством, вчасно і в повній мірі доносити інформацію про свої активності і відповідальність. В цілому КСВ має бути системною, мати стратегічний підхід і кінцеву мету. Тоді ні з результатом, ні з комунікаціями труднощів не виникатиме.