Тим часом Кремінь в інтерв'ю Укрінформу заявив: появу цього законопроєкту можна пояснити політичною доцільністю.
Радимо прочитати Мовне питання і війна з Росією: новий омбудсмен Тарас Кремінь пояснив свою позицію
Комусь напередодні місцевих виборів захотілося погратися та звернути на себе увагу, але, на мою думку, тема мови повинна бути закритою для політичних спекуляцій,
– наголосив Кремінь.
Водночас він вважає, що у разі ухвалення "мовного" законопроєкту авторства народного депутата Максима Бужанського "буде розбалансовано" десятки інших законів у гуманітарній сфері.
"І освіта, і наука, вся гуманітарна сфера є досить чутливими до подібних змін. Зрештою, є відповідне рішення гуманітарного комітету Верховної Ради, який не підтримав подібну законодавчу ініціативу. Свою негативну оцінку цьому законопроєкту висловило Міністерство освіти та науки", – підкреслив він.
Що Кремінь каже про сучасний закон
Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" новий мовний омбудсмен назвав за рівнем підготовки та якістю одним із найкращих взірців українського законодавства та одним із найкращих серед мовних законів в Європі. Зазначимо: сам Кремінь доклався до його створення та був одним з авторів.
"Нарешті мовний закон почав відповідати духу та букві Конституції України, зокрема статті 10, яка визначає українську мову як державну", – сказав Кремінь.
Читайте більше Бужанський хоче на 3 роки відтермінувати перехід шкіл на українську мову
Що передбачає законопроєкт Бужанського
Законопроєкт, який подав Бужанський, відтерміновує перехід українських шкіл, де є російська мова викладання, на українську. Він має відбутися з 1 вересня 2020 року, а Бужанський пропонує з 1 вересня 2023 року.
Фактично, у такий спосіб російську прирівнюють до мов країн ЄС. За схваленим раніше законом про державну мову передбачалося, що з російської на українську в школах перейдуть з 2020 року, а з мов ЄС – з 2023-го. Нині ж пропонується цю різницю забрати.
Як відреагували на законопроєкт Бужанського
Передовсім його не підтримало Міністерство фінансів України. За оцінкою, схвалення цього законопроєкту призведе до потреби додатково виділити впродовж 2020 – 2022 років 56,8 мільйона гривень. З них 38,6 мільйона гривень потрбіно виділити вже у 2020 році, щоб надрукувати підручники російською мовою, якщо впродовж ще трьох років вона викладатиметься у школі.
Також не підтримало законопроєкт і Міністерство освіти України. Там пояснили, що різні терміни переходу на українську для різних національних меншин пов'язані з особливостями кожної з них.
Однак найважливіша інстанція перед розглядом у парламенті – комітет Верховної Ради з питань гуманітарної й інформаційної політики – підтримав законопроєкт Бужанського. Комітет рекомендує парламенту схвалити законопроєкт у першому читанні.
Головне про мовний закон / Інфографіка 24 каналу
