Люди, які залишилися в Криму, залишились сам на сам з новою реальністю. Нова соціально-культурна дійсність сильно відрізняється від того, що було тут раніше. Ще не минуло навіть трьох років від анексії півострова, але ті, хто залишився, змушені жити за іншими правилами з перших днів приходу нових "асвабадітєлів".
Найболючіше для кримчан – це, мабуть, питання власної безпеки та безпеки рідних. Вони не відчувають підтримки з боку України. Більше того, вони навіть не мають на що сподіватися. Адже досі немає жодного плану повернення Криму! Єдине чим годують кримчан, які хочуть повернення в Україну, це світове засудження та інше "бла-бла-бла". Погодьтеся, не надто мотивуюче, коли банально боїшся за своє життя?
Та й мешканці материкової частини давно перестали турбуватися про анексований Крим. Нема Криму та й бог з ним. Зрідка в новинах мелькне щось про півострів та й на тому все…
А тим часом на самому півострові відбуваються незворотні зміни.
Етнічні чистки
Не вперше в Криму пробують змінити етнічний склад. Робила це все таж Росія, все тими ж "миротворчими військами".
Влітку 1771 року Крим було окуповано російськими військами князя Долгорукого. Спочатку були спроби "мирного задобрення" кримських татар. Однак це вдавалося погано. Спроби європеїзації ханства та патріархального кримського суспільства викликали в татар несприйняття.
"Імперський крок" Катерини ІІ, французька карикатура 1790 р
Корінне населення почала витісняти ще Катерина ІІ. Саме вона видала маніфест про ліквідацію Кримського ханства. А Крим, Тамань та Кубань приєднали до Російської імперії. Це й було першим етапом анексії Криму та гоніннями корінного населення, яке вперто не хотіло ставати "ісконно русскім".
Наступний етап етнічних чисток – сталінські депортації 1944 року. Ці дії сучасна Україна визнала геноцидом кримського народу.
Кримських татар звинуватили у співпраці з ІІІ Рейхом. Хоча багато представників цього етносу воювали у лавах Червоної армії, їх це не врятувало. Кримських татар, які воювали на боці Червоної Армії, теж чекало виселення! За рідкісними виключеннями, деяким офіцерам дозволяли самостійно виїхати і оселитися, де вони хочуть – звісно, окрім Криму. Усього за 1945—1946 роки було заслано 8995 кримських татар-ветеранів війни, зокрема 524 офіцери і 1392 сержанти.
Депортація виглядала просто жахаюче. Її проводило понад 30 тисяч НКВДистів. На збори давали від кількох хвилин до півгодини. Далі ешелонами відправляли до місць заслання. Найменша незгода вирішувалася моментально – розстрілом на місці. У дорозі годували рідко. Померлих ховали вздовж залізничного полотна або ж не ховали взагалі.
У 1944-му році за 2,5 дні з півострову силоміць вивезли близько 200 тисяч кримських татар. Через депортацію загинули, за різними даними, від 15 до 46% переселених кримчан.
Зараз все відбувається не так жорстко. Але корінне населення Криму знову зазнає гонінь: арешти, побиття, викрадення і навіть вбивства. Такі от реалії анексованого півострова. Така ж участь й українців, які відкрито противляться анексії.
За даними Мінсоцполітики, за період окупації півострова Крим покинуло понад 20 тисяч людей. Громадські організації, які займаються цим питанням, називають цифру у 1,5 рази більшу. Врахуйте, що виїжджає переважно еліта: журналісти, активісти, студенти, бізнесмени. Натомість на окупований півострів з Росії переселяються силовики, чиновники, а також шукачі кращої долі.
Крім того, на півострів тікають ті, хто кликав "русскій мір" на Луганщину і Донеччину. Жити в руїнах під контролем бойовиків їм не подобається, в Україні вони бояться хунти, в Європі гей-парадів. То чого б не спробувати сонячний Крим?
Тим часом Меджліс визнали екстремістською організацією. За планом Путіна, її мали б замінили лояльні до Кремля організації. Однак кримські татари не мають ані найменшого бажання підтримувати їх.
Мілітаризація
Другою показовою зміною півострова є його мілітаризація. Якщо раніше Крим асоціювався виключно з відпочинком, то зараз тут все більше і більше військових баз. Хоча Путін заявляв, що туристи з всієї Росії відпочиватимуть у Криму, поки туристична галузь зазнає лише втрат.
У першу чергу Росія взялася за відновлення військових об’єктів, які роками були законсервовані. Крім того, сюди відсилають військових і перекидають техніку з Росії.
От геть нещодавно на бойове чергування в Криму заступив зенітний ракетний полк Південного військового округу (ПВО), який має на озброєнні систему С-400 "Тріумф".
Також цього року на півострові Росія збирається розгорнути десантно-штурмовий батальйон, на базі якого в подальшому буде сформований 3-й полк 7-ї десантно-штурмової дивізії. І швидше за все, не просто збирається, а таки зробить це…
Залишається сподіватися, що у 2017 хоча б промалюється стратегія повернення Криму. А поки з Днем АР Криму тебе, наш любий окупований півострів!