Як українцям реагувати на такі загрози та чи можна вберегтися від них – читайте в матеріалі журналістів 24 каналу.

Зверніть увагу Злочини скоєні не спонтанно: Маломуж пояснив причини терактів у Луцьку та Києві

Реакція українців на останні надзвичайні події

Вибух на виході з метро. Десятки повідомлень про замінування автостанцій, вокзалів, медзакладів та звичайних будинків щодня, по всій країні. Взяття в заручники полковника поліції та погрози гранатою, підпал автівки в столиці.

Кожна така новина прикувала увагу громадян. Психологи кажуть, що збільшена увага та страх від таких повідомлень – це закономірні наслідки спроби теракту в Луцьку.

Це призводить до того, що ми опиняємось у стані страху від простих речей. Ситуація в Луцьку: я боюсь їздити в маршрутці після цього, бо я не знаю, хто поруч. І от в цьому мета тероризму,
– пояснив психолог Андрій Козінчук.

В Україні такої зухвалої спроби теракту з утриманням заручників ще не було. Після подій у Луцьку Нацполіція посилила заходи безпеки у 9 регіонах. І хоча силовики змогли звільнити заручників без жертв у суспільстві зросла пильність до будь-яких речей.

Що відомо про захоплення заручників у Луцьку?

21 липня в Луцьку озброєний Максим Кривош ("Плохой") захопив автобус і взяв у заручники 13 пасажирів. Він утримував їх протягом 12 годин, після чого здався поліції та відпустив заручників.

Серед його вимог було, аби ключові українські політики й олігархи виклали у своїх соціальних мережах зізнання про те, що вони – "терористи в законі". Водночас, президент Зеленський мав записати відео з рекомендацією подивитися фільм "Земляни". Кривош відпустив заручників саме після розмови із президентом і після того, як Зеленський виклав у фейсбук відео на вимогу терориста.

Увечері того ж дня затримали Дмитра Михайленка за підозрою в допомозі луцькому терористу. Саме посилки Кривошу з невідомим вмістом стали причиною підозр.

23 липня луцькому терористу Кривошу обрали запобіжний захід у вигляді арешту на 60 діб без права внесення застави.

Зокрема, у столиці через повідомлення про начебто підозрілий пакет, який виявився цілком звичайним, перекрили на 2 години вулицю. Водночас кожен сподівається, що саме його такий випадок омине, а ще покладаються на правоохоронців.

Киянка Ніна: Попри те, що в нас війна в регіонах, я не відчуваю себе в небезпеці у нашій країні.

Киянин Степан: В Україні я знаю, що зі мною нічого поганого не станеться. Я сподіваюсь на нашу поліцію.

Експерти вважають, до боротьби з тероризмом мають бути готові всі служби, навіть комунальні.

"Треба запрошувати фахівців з Ізраїля, які мають навчити наших інструкторів...які мають навчити не тільки спецпідрозділи. Це має бути загальна підготовка, готовність суспільства до такого розвитку подій", – відзначив заступник директора Центру досліджень армії Михайло Самусь.

Поради психологів

Психологи радять, якщо ви стали заручником, слід сприймати настрої терориста. Тому що байдужість викликає негативну реакцію. А в натовпі головне не панікувати та не піддаватись настроям інших. Навпаки – власним спокоєм заражати оточення.

Якщо ви стали заручником, це означає, що вже є люди, цілий комплекс заходів, які вже продумують, як вас витягти звідси,
– розповів психолог Андрій Козінчук.

А втім, наслідків уникнути важко. За словами експерта, ті, хто побував в Луцькому автобусі в заручниках, можуть відчути наслідки навіть не відразу.

До теми Боюся сісти у транспорт, – заручниця луцького терориста розповіла моторошні подробиці того дня

Це може бути від захворювань на фізичному рівні до посттравматичного стресового розладу. Все залежить від індивідуальності.

Психолог-криміналіст Юрій Ірхін зазначив, що сам факт перебування там, за крок від смерті, залишить відбиток на все життя.

"За допомогою якихось елементарних психологічних технік це можна взяти на озброєння як щеплення до майбутніх стресів", – прокоментував він.

Зрозуміло, що жоден з нас не може знати, чого очікувати від людей, перебуваючи у натовпі. Експерти радять не втрачати пильність, жити на повну та говорити близьким, що ви їх любите.