14 серпня Кабінет міністрів України ухвалив рішення ліквідувати Державну екологічну інспекцію України. Натомість буде створено новий орган екологічного контролю – Державна природоохоронна служба.

Рішення Уряду про ліквідацію Державної екологічної інспекції України без прийнятого відповідного Закону про новий орган екологічного контролю є небезпечним,
– зазначає Олег Бондаренко.

Читайте також: Забруднене повітря таке ж небезпечне, як і пачка викурених сигарет

Минулої осені з'явилось аж два законопроекти (реєстраційний №9336 від 23.11.2018 та альтернативний 9336-1 від 07.12.2018) про Державну природоохоронну службу, які б регулювали діяльність нового органу. Ні один з них не отримав схвальної оцінки ані громадськості, ані науково-експертного управління Верховної Ради. Тоді навіть було запропоновано об'єднати законопроекти та створити спільну робочу групу, яка напрацює один документ на підставі двох.

Ідею об'єднати два законопроекти в свій час не сприйняли в Команді підтримки реформ при Мінприроди, яка долучилася до розробки законопроекту про реформу Держекоінспекції. Представники Команди реформ вважали, що спочатку слід прийняти законопроект у першому читанні, а зауваження громадськості врахувати вже в другому. Та відповідний законопроект не прийняли навіть у першому читанні і відправили на доопрацювання.

Незважаючи на те, що законопроект знаходиться на стадії доопрацювання та узгодження позицій в робочій групі, на офіційному сайті Міністерства екології та природних ресурсів України 14.08.2019 з'явилася новина, що Урядом ухвалено рішення ліквідувати Державну екологічну інспекцію України та створити Державну природоохоронну службу України.

"Рішення щодо ліквідації Держекоінспекції є передчасним та популістичним. Уряд, що припинить свою діяльність через кілька тижнів, створює підстави для штучного зупинення діяльності органу з державного контролю у сфері охорони довкілля на невизначений період за умов такої ліквідації. Створення нового органу з цих питань – "Державної природоохоронної служби", не має під собою нормативного підґрунтя, та суперечливе, поза відсутності нормативних актів щодо його статусу та повноважень, неузгодженості бачення форми та суті діяльності цього органу. Тобто, Уряд своїм рішенням перекреслив всю попередню діяльністю щодо підготовки законодавчого обґрунтування реформи Держекоінспекції. Я вважаю, що це рішення несе величезні ризики для довкілля, держави та громадян України. Дуже не хотілося б вбачати в цьому рішенні Уряду ознаки корупції та свідомого нанесення шкоди процесу природоохоронної діяльності, але стан, в якому перебуває навколишнє середовище України, не допускає передчасних та необґрунтованих дій з боку державних органів", – вважає Бондаренко.

Також він зауважує, що прийняття такого рішення Урядом може призвести до негативних і безповоротних наслідків, а саме:

– порушення прав громадянина на безпечне довкілля (стаття 50 Конституції України);
– фактичного блокування подальшого реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища (розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 № 616).
– порушення норм чинного законодавства та створення правових колізій при реалізації функцій державного органу;
– порушення прав державних службовців (які повинні отримати відповідні виплати при звільненні з посад);
– утворення нового органу, який фактично буде виконувати функції органу, що ліквідується;
– зупинення претензійно-позовної роботи та втрати відшкодування збитків до Державного бюджету за раніше поданими позовними заявами Держекоінспекції;
– до непередбачених витрат з державного бюджету;
– до паралічу функцій Держекоінспекції, мінімум на рік, по реалізації державного нагляду (контролю);
– нездатності ефективно реалізувати державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Цікаво: У Римі можна обміняти пластикові пляшки на проїзд у громадському транспорті