"Вона сказала все, що запам’ятала. Вони взяли покази і поїхали. Вчора ввечері. Вони мені доводили, що вона з першої секунди була без тями. Я казала: вона з першої секунди притомна. Я з нею розмовляла, вона мені розповідала, що вона запам’ятала. Дитина була повністю притомна з самого початку", — каже матір Оксани.

— Таня, розкажіть, що вона розповідала? — просить людина, яка брала інтерв’ю.

— Що вона розповідала? Що в барі вона пам’ятає. І пам’ятає, як душили. І вже пам’ятає на будові. А от проміжок між баром і квартирою не пам’ятає. Коли вона була під наркозом, вона казала: "Мамочка, не відпускай мене до цих трьох виродків".

— А на будові, що вона пам’ятає?

— На будові вона пам’ятає, як міліціонери прийшли. Вона каже, що зразу попросила води попити і попросила, щоб накрили. Вилізти вона самостійно не могла. Її скинули. І горіло сміття. І собаки дикі були. Як вони її не розірвали? Ось чоловік, її ангел-охоронець, який її знайшов. Хресний тато.

Не завелась машина, почув крики про допомогу
До розмови долучається чоловік, який почув крики Оксани про допомогу. Далі — пряма мова чоловіка на ім’я Олег.

— Ви знаєте, я признаюсь чесно, я багато думав, чи варто мені публічно давати це інтерв’ю. І я поясню, чому. Дві причини цього є. Варто.

Перша причина: багато хто з мешканців Миколаєва і області скажуть, що я вирішив попіаритись. Бо я займався, зараз призупинив, але до цього займався серйозною політикою. І я член однієї з партій, яка є в опозиції до нинішньої влади. Балотувався на виборах в міські ради. Але на жаль, смішно сказати, не добрав цілих 0,34%, щоб стати депутатом міської ради. У зв’язку з цим багато можуть подумати, що я піарюсь, але це не так.

Другий момент, чому я довго думав, чи відкривати свою особу, це те, що я в цьому районі проживаю протягом 12 років. Особисто зі мною протягом цих 12 років сталось наступне: в 2001 році пограбували квартиру. Міліція шукає досі. В 2005 році, вертаючись додому, а тоді я вже займався політикою, мене побили і забрали мобільний телефон. І через помилку військових з однієї з частин, вони подзвонили на домашній номер, я розкрив цей злочин.

Пізніше, десь в 2006 році, ввечері збили з ніг мою дружину і зняли сумку з плеча, в якій були мобільний, гроші, документи. (відео переривається).

Це вже конкретно я підходжу до випадку, який стався. Значить, в цей злополучний ранок я вирішив навідати свою тяжко хвору (кого, не зрозуміло). Прийшовши в гараж мого друга, де я паркую машину, до речі, я вже відмовився від нього і вирішив питання зміни місця проживання. Бо далі так не може бути.

Цього ранку, Тетяно (мама Оксани), щоб ви знали, за волею долі моя старенька машина, яка жодного разу мене не підводила, чомусь не завелась. От просто не завелась. Зараз вона заводиться. От вже чотири дні пройшло. Хоч і морозу не було. Було десь –2—0. При –20 вона заводилась. Вона не завелась і я вирішив вийти, перейти на іншу сторону дороги і почекати, може, хтось буде йти, щоб допомогли мені виштовхати машину.

І я підійшов до паркану цієї закинутої будівлі. До цієї довгобудови, яка стоїть там, скільки себе пам’ятаю. І як всі ЗМІ пишуть, що якась людина похилого віку проходила повз і почула. Це не так. Там би ніхто не почув. Просто так склалось, що я підійшов до паркану і чекав так само, але технічну допомогу. І протягом хвилин десяти я прислуховувався. Чи це мені здається, чи ні. Було дуже погано чути.

Але я знаю, вночі це гибле місце. Там собаки зграями, об’єкт ніхто не охороняє. Ввечері і вночі там практично неможливо пройти. Я чесно скажу, я побоявся заходити. Але, простоявши хвилин 10–15, ну, я все ж при пам’яті людина, ну, нехай буде неправдивий виклик 102, ну вибачусь.

Міліція буквально прилетіла
І я о восьмій годині і двадцять хвилин, вихідний виклик в мене є на телефоні, я набрав службу 102. Треба віддати шану, на розвалюсі прилітають ці молоді хлопці років по 20. Зразу кажу, хвилини 3–4. В прямому змісті прилітають. Я їм кажу, мені здається, я чув крики про допомогу. Вони туди пішли.

Виходять звідти з таким шокованим обличчям, ви б бачили очі цього хлопця... Він каже: там страшний жах. Там зґвалтована, гола, в копоті молода дівчина, яка притомна. Дістає з багажника щось, що в них було з теплого одягу і туди. Вертається назад. Через хвилин 5 приїжджає ще одна міліціейська машина. Потім третя, четверта.

Обурення в чому. Що з третьої і четвертої машини виходить молодий слідчий і, повірте мені, не вітаючись, задає наступне питання: ваше прізвище, ім’я, по-батькові? Рік, число, місяць народження? Та прошу. І наступне питання: місце народження? В мене всередині все перевернулось. І я сказав: просто перехожий, який опинився тут. Все, всі інші слідчі дії, бо, якби я туди спустився, ви б домалювали, що я співучасник цього всього. (відео переривається).

«Швидка» їхала 40 хвилин
Приїхала швидка допомога. Сорок хвилин вона їхала! Місто паралельних і перпендикулярних вулиць. В нас немає заторів, їх фізично не може бути. Це не Київ, сорок хвилин!

Мало того, вони приїхали і я чую, що вони не будуть лізти у дірку в паркані, щоб проникнути туди, бо вони жінки похилого віку. І вони сідають в машину і об’їжджають по колу.

Після цього я сів в машину і поїхав.

«Чікатило відпочиває»
Далі говорить мама. Судячи з відповіді, в неї запитали про ніч, проведену в лікарні.

— Я вважаю, що ніч пройшла прекрасно. Бо ми дихаємо і будемо дихати. Трохи боліла нога. Ну, до руки вона вже звикла. Ми їй пояснили, що з цим жити можна. Спочатку вона плакала. Ми сказали, що ніжки, можливо, врятують. Постараються все зробити. Щоб лише стопи постраждали, тобто не до самого верху. Лікарі роблять все можливе. Лікарі дуже хороші.

У розмову знову вступає чоловік.

— Чого не вистачає? Вся Україна чекає.

Далі — слова мами Оксани.

— Не вистачає чого? Всього. Нехай люди зроблять так, щоб ця дитина жила. І, якщо встала вся країна, весь світ — від Владивостока до Польщі — в мене там однокласниця живе. Знає весь світ, значить ця людина має зробити щось хороше і вона буде жити. Якщо вона пройшла такі критичні моменти з перших хвилин, то вона буде жити. І я хочу сказати "дякую" Олегу, який знайшов її. Це її ангел-охоронець.

(Відео переривається).

Бо вона б вже не дихала. Я вам скажу одне: Чікатило відпочиває. Шкодую про одне, що скасували смертну кару. А донька моя житиме і буде дуже щасливою людиною.

20 грамів за 8 березня
В жінки попросили більш конкретно розповісти, що донька пам’ятає.

— Пам’ятає, що прийшла в бар. В "Рибку" цю. Я по барах не ходжу, але я його знайшла. Потім знайшла. Прийшла вона в цей бар, підсіла до двох хлопців. Вона їх бачила вперше і не була знайома. Вона чекала подругу, її не було. В цей час підсіла до хлопців. Це зараз вже неважливо. Вона взяла собі "Шейк". Вони взяли пляшку горілки, запропонували їй випити з ними за 8 березня. Вона сказала, що горілку не п’є, в неї є "Шейк". Вони сказали, що від 20 грамів нічого ж не буде, свято все ж. Ну і все, дитина випила. Вони ще посиділи. Вони допили горілку і піднялись. Один з них каже: в мене тут неподалік дівчина моя живе, познайомитесь, будете дружити. І вона пішла з ними. А вже з квартири і до будови вона не пам’ятає нічого.

— А як міліція так швидко знайшла? Зазвичай роками шукають.

— Камери стояли. В "Рибці". Відеокамери. Тому так швидко знайшли.

— Як міліція аргументувала, що вони їх відпустили спочатку?

— Я, коли приїхала в міліцію, мене взагалі приймати не хотіли. Це була неділя. Вчора приходили з міліції. Прийшов якийсь Серьожа і питає: Ну шо лежимо? Я кажу: що за тон, я не зрозуміла? Як ви з нею розмовляєте? Якщо ви прийшли до дитини і хочете взяти покази, треба було вдягнути міліцейську форму. Хто приходить в цивільному, вона всіх уявляє тими, хто з нею це зробив. Треба було б хоча б форму вдягнути. Потім дівчата приходили, але дівчата нормальні. А цей трохи тон підвищував, звісно. (відео переривається)

Очевидно просять прокоментувати слова одного із ґвалтівників, який сказав, що сексом дівчина займалась за згодою.

— За згодою моєї доньки з ними ніби все було. Тобто крутять, ніби вона була не проти. Що вона їм дала за згодою. Що вони її не зґвалтували. Крутять на цю статтю. Тільки я свою доньку знаю, вона в Києві чотири роки прожила з хлопцем. І, якщо вона чогось не хотіла, вона співмешканцю не давала. Я свою доньку знаю. Її задушили після того, як вона сказала, що здасть їх всіх в міліцію.

Дякую людям. Висилають гроші. І по 8, і по 10 тисяч. Я сиджу на самій каві і сигаретах. Мені для дитини нічого не шкода. Сьогодні вже черга донорів стояла. Кров здають вже два дні. Вона не падає духом. Каже, щоб зберегли ноги і нирки.

Нагадаємо, сьогодні в інтернеті з’явилось відео, в якому один з ґвалтівників Оксани розповів подробиці злочину. Зокрема, він каже, що задушив Оксану і бере практично всю вину на себе. Також він заявив, що не хотів спалювати тіло, а лише підпалив якусь ганчірку.

Новини по темі:
• Мати зґвалтованої в Миколаєві дівчини дала інтерв’ю
• У Миколаєві здають кров для зґвалтованої дівчини
• Ґвалтівник: Дівчина, як виявилось, ще дихала. Я вирішив довести справу до кінця
• Захарченко: Миколаївські ґвалтівники — діти держслужбовців
• Жителі Миколаєва пікетують прокуратуру вимагаючи покарати трьох нелюдів