За роки незалежності Україна зустрічала Новий рік по-різному: із відчуттям піднесення після проголошення незалежності, зі страхом кінця світу перед початком нового тисячоліття, на Майдані та на порожніх вулицях.

Цікаво Під стиль року: 10 якостей тигра, які варто розвивати в собі у 2022 році

На екранах за декілька хвилин до опівночі з’являлися президенти, які з роками змінювалися. Однак незмінним залишалося одне – очікування новорічного дива.

Романтика незалежності

У 1991 році українці пережили чимало подій, підсумком яких стало здобуття незалежності. За місяць до нового 1992 року самостійність України підтвердили на референдумі. Він увінчав низку подій, серед яких – спроба державного перевороту в СРСР, що призвело до його розвалу.

Окрім референдуму, 1 грудня 1991 року українці обрали першого президента – Леоніда Кравчука. Саме він опівночі вітав країну з Новим роком.

Новорічне звернення Леоніда Кравчука на фоні наступних промов, якими часто навіть дивували українців в останні хвилини року, було доволі скромним – без суфлера і прапора на фоні. Його зняли з першого дубля: так хотів президент. Головним посланням привітання була романтичність свята – першого в історії незалежної України.

І свято було справді романтичним: українці отримали довгоочікувану волю, за яку боролося не одне покоління наших громадян. Тоді про неї припинили говорити, як про щось недосяжне. Вона була з нами.

Новорічне привітання президента Леоніда Кравчука з 1992 роком: дивіться відео

Конституція й перші гривні: новий 1997 рік

Наступні 5 років для України були не такими романтичними, як би хотілося.

Українці змогли пережити інфляцію. Майже кожен міг назвати себе "мільйонером": щороку купонокарбованці знецінювалися все більше й більше. У 1995 році максимальним номіналом банкноти став 1 мільйон.

На 5-й рік Україна отримала нову валюту, якою вже послуговується 25 років. Також після довгих дискусій і суперечок Верховна Рада таки схвалила надважливий документ – Конституцію.

Традиція новорічних звернень залишилася незмінною. Щоправда, обличчя на екрані змінилося: про досягнення 1996 року українцям розповідав вже другий президент Леонід Кучма.

Новорічне привітання президента Леоніда Кучми з 1997 роком: дивіться відео

Зараз майже неможливо знайти світлину головної новорічної ялинки України. Усе, що є у відкритому доступі – скромний (чи не дуже) Дід Мороз на фоні новорічної ялинки. Фото, на жаль, чорно-біле.


1997 рік у Києві / Фото з відкритих джерел

Ентузіазм на фоні економічних проблем в українців дещо згасав. Однак надія на краще майбутнє продовжувала жевріти.

У передчутті кінця світу. За крок до 2000

Зараз кінцем світу нікого не здивуєш. А ось у 1999 році теорії про апокаліпсис були найрізноманітнішими: і ядерний вибух, і Третя світова війна, і все, що лиш присниться в нічному жахітті.

Найпоширенішою теорією було те, що 31 грудня, після останньої секунди року, уся техніка вийде з ладу й настане кінець світу.

Звичайно, не всі вірили в цю теорію. Дехто боявся, іншим просто було цікаво, чи справдиться "пророцтво". Однак більшість зустрічала Новий рік, як і зазвичай. Це був перший "кінець світу", який пережили українці. Але не останній.

Перший Новий рік на Майдані

Далекий і не дуже 2004 рік навіки ввійшов в історію нашої держави. Спершу майже вся країна запалювала під "Дикі танці", з якими Руслана тріумфувала на Євробаченні в Стамбулі. Однак наприкінці року в незалежній Україні розпочалася перша революція – Помаранчева.

Сотні тисяч людей вийшли на вулиці, щоб захистити своє право на чесне волевиявлення. Результати другого туру президентських виборів були сфальсифікованими – і перемогу, відповідно, міг здобути Віктор Янукович.

За кілька днів до Нового року відбувся третій тур голосування. Однак люди залишалися на Майдані Незалежності. Там і зустрічали 2005 рік із відчуттям свободи, піднесення та перемоги.

На Майдані українців з Новим роком вітав уже обраний президент Віктор Ющенко, однак майже всі телеканали показували звернення Леоніда Кучми.


Новий рік на Майдані під час Помаранчевої революції / Фото AP

За крок до газової кризи. Новий 2009 рік

В українську історію 2008 рік увійшов як період політичної та економічної кризи. Спершу Україні та Грузії відмовили в членстві в НАТО, потім українці спостерігали за протистоянням президента Ющенка й прем’єр-міністерки Юлії Тимошенко.

У серпні ми були свідками російської агресії проти Грузії. Не всі тоді вірили, що напала Росія. А наприкінці року ми переконалися в жорстокості Кремля під час "газової війни".

В останній день 2008 року переговори щодо транзиту газу через Україну зірвали. Із першого дня нового року газопостачання мали припинити.

Навіть традиційне новорічне привітання президента тоді починалося зі слів: "Минає складний рік..." Звичайно, ми чуємо це словосполучення з екранів телевізора чи не щороку, але тоді воно ледь не вперше було і справді актуальним.

Новорічне привітання президента Віктора Ющенка: дивіться відео

Місія можлива: пережити кінець світу. Знову

Так званий кінець світу за календарем Майя став найбільш розпіареним в історії людства. Про цей апокаліпсис навіть знімали фільми (наприклад, "2012").

Суспільство тоді розділилося. Хтось, звичайно, не вірив у "кінець світу", поки інші скуповували свічки, сіль, сірники та консерви. Третя група людей просто з цікавістю спостерігала за всім, що відбувалося.

Утім людство змогло пережити 21 грудня 2012 року. Уже через 10 днів Україна зустріла 2013 рік. Поки що останній спокійний і мирний рік за період відновлення незалежності.

Остання ялинка на Майдані

У листопаді 2013 року в Україні розпочалася нова революція через відмову режиму Януковича підписувати угоду про асоціацію з ЄС. Спершу сотні, а згодом, після побиття студентів, мільйони людей збиралися на акції протесту в Києві.

Жодні морози та протистояння з силовиками не могли зламати прагнення людей до свободи та кращого майбутнього.

Та тодішній владі здавалося, що найкращим рішенням у цій ситуації буде вдавати, що все добре. Саме тому в Києві почали традиційну підготовку до Нового року з установленням ялинки на Майдані Незалежності, як це було заведено.

Установлення легендарної "йолки" було формальною причиною силового розгону Майдану 30 листопада 2013 року. Уже наступного дyя активісти захопили недовстановлений каркас новорічного дерева. Ця конструкція стала символом Революції Гідності. З цією "йолкою" Майдан і зустрічав новий 2014 рік. Однак ця інсталяція була останнім новорічним деревом, яке встановили (або, як мінімум, спробували встановити) на Майдані Незалежності.


"Йолка" 31 грудня 2013 / Фото з Вікіпедії

На українських екранах у новорічну ніч востаннє з’явився експрезидент-втікач Віктор Янукович. Тоді він намагався говорити загальні речі про порозуміння та мир, однак разом із тим його оточення готувало нові засоби для придушення Революції.

Віктор Янукович став першим президентом в історії України, для якого записали відеозвернення. До експрезидента-втікача тоді звернулися активісти з Майдану. Вонb наголосили тоді, що їм довелося вийти на вулиці, щоб стати на захист нашої держави, тому вони зустріли Новий рік на холодному Майдані Незалежності.

Перше свято під час війни

Ніхто на Майдані та й загалом в Україні тоді й гадки не мав, у що перетвориться для нашої держави 2014 рік. Спершу була радість та ейфорія від того, що Революція перемогла, хоч і ціною життя Героїв Небесної сотні. Однак радість тривала недовго: "зелені чоловічки" заполонили Крим. Пізніше – "референдум" і повна російська окупація.

Потім у ЗМІ повідомляли про російські війська, які впритул наблизилися до українського кордону в районі Донбасу. Та ніхто не міг повірити, що Росія і справді готова розпочати агресію проти України.

У 2014 році Україна втратила близько 2-х тисяч воїнів. Не дивно, що новорічне звернення Петра Порошенка було сповнене сумом і трагізмом. Уперше за кілька хвилин до Нового року майже вся Україна вшановувала пам’ять полеглих на Майдані та у війні на Донбасі.

Розстріли на Майдані, окупація Криму та війна на Донбасі змінили традиційні святкування Нового року. Використання піротехніки заборонили в багатьох містах, адже її вибухи нагадують ветеранам АТО про війну.

Головну ялинку країни встановили на Софійській площі, а не на Майдані Незалежності, як це було зазвичай.

Новорічне привітання Петра Порошенка: дивіться відео

Новий рік на дистанції

На жаль, тема війни не залишилася в 2014 році, а йшла з нами та йде досі. У 2020 році до неї додалася ще одна проблема – пандемія коронавірусу. Звичайно, вірус, який поширився Україною навесні, не змінив святкування нового 2021 року так, як змінив, наприклад, Великдень, коли люди під час локдауну проводили свята вдома.

Не можна сказати, що вулиці в останній день року були порожніми, а до головних ялинок міст ніхто не приходив. Однак символом того святкування, як і всієї пандемії коронавірусу, звичайно ж стали маска та антисептик – головні новорічні атрибути.

Дотримання дистанції та самоізоляція зробили людей фізично віддаленими одне від одного, однак ментально єдиними.

Новорічні свята під час пандемії фактично відродили ту романтику, про яку Леонід Кравчук говорив ще у 1991-ому році. Відеодзвінки та звичайні телефонні розмови здобули новий сенс: вони тепер допомагали людям не лише бачити й чути одне одного, але й відчувати.


Новий 2021 рік українці зустрічали в масках / Фото Folk Ukraine

Новий 2022 рік ми знову зустрічатимемо під час війни й пандемії. Однак це не привід опускати руки! Можливо, саме 2022 рік стане тим, який принесе в нашу країну мир та злагоду й здоров’я всій нашій планеті. Головне – вірити в це, адже кажуть, що бажання, які загадують в новорічну ніч, здійснюються.