До цієї перемоги вихідці з Донбасу та Криму йшли кілька років.Тепер на цій землі планують звести житло.

Читайте також: Окупаційні війська Росії застосували міномети, гранатомети і БМП: двох захисників поранено

Це поле нагадує мені Крим. Саме це місце, де є майбутнє. Через два роки після подання документів я отримала право власності на ці землі, за це поле висловлюю величезну подяку організаторам "Кримської діаспори" та їх команді,
– розповіла колишня кримчанка Світлана Олейник, якій належить тепер на цьому полі десять соток.

До "Кримської діаспори" люди почали звертатися ще у 2015 році. Усіх об'єднувало бажання мати свій шматок землі і дах над головою, адже поодинці отримати гарантовану законом землю не вдавалося. Мрія здійснилася після втручання громадської організації, яку очолює переселенець із Криму Анатолій Засоба.

Оформлення землі обійшлося людям у дві з половиною – три з половиною тисячі гривень. Станом на сьогодні оціночна вартість цієї землі складає понад тисячу доларів США,
– пояснив голова громадської організації "Кримська діаспора" Анатолій Засоба.


Анатолій Засоба, голова громадської організації "Кримська діаспора"

Та будівництво на цьому полі розпочнуть не раніше 2020 року. Спершу триватиме розробка детального плану території та приєднання земель до найближчого населеного пункту. А вже потім – підведення комунікацій і зведення житла. А поки що ці землі сільськогосподарські, призначені для ведення індивідуального садівництва. Перш ніж будувати, потрібно змінити їх цільове призначення. Та це переселенців не лякає.

Все, що зроблено досі, це не завдяки, а всупереч тому, що держава нічого не робить. Навіть, немає жодного рядка в законі чи в постанові, який дозволяє переселенцям у першу чергу отримувати земельні ділянки,
– поскаржився Засоба.

У сусідній Абрамівці про майбутнє поселення знають. Ставлення місцевих до переселенців неоднозначне. Хоч Абрамівка за півсотні кілометрів від столиці, у селі мешкає менше за 100 людей, школи давно немає, погане транспортне сполучення. Тож можливому сусідству з переселенцями тут швидше радіють, ніж навпаки. Сподіваються, село оживе.

Юрист за професією, Світлана Олейник сумнівалася, що таки дадуть землю. Нині, коли отримала обіцяне, не лякає навіть те, що зводити житло доведеться самотужки.

Будемо вірити, будемо прагнути, і все у нашому світі буде таким, яким ми його побачимо,
– підсумувала майбутня мешканка Абрамівки.