Сепаратистське середовище Закарпаття породило своїх власних захарченків та плотницьких. Один із них, відзначений особливо настирною активністю, зветься Дмитро Сидор. Він є головою "Сойму підкарпатських русинів", а також священиком Української православної церкви Московського патріархату. Створення "Підкарпатської республіки" "піп Сидор" проголосив ще у 2008 році, пише Наталія Лебідь у матеріалі для сайту "24".

Читайте також: СБУ викрила спецслужби Росії, які вербували заробітчан із Закарпаття

Перед цим у Ростові-на-Дону багато годин засідала "міжнародна науково-практична конференція", що вивчала "етноцид" русинів та їхню "насильницьку українізацію і асиміляцію". У заході брали участь вже призначені на посади нової "республіки" індивідууми: "прем’єр-міністр" Гецко, "міністр закордонних справ" Павук, "міністр природних ресурсів" Микулін. Були й інші гості, наприклад, Олексій Александров, заступник голови партії "Руський блок", йдеться у статті.

Дмитро Сидор, пише авторка, був засуджений за сепаратизм у період президентства Віктора Януковича. Що ж до його правої руки – Петра Гецка, то він певний час переховувався у Росії. Періодично Гецка запрошують до участі у російських телепрограмах. В одній із них він лякав росіян танками НАТО, що "стоять у 700 кілометрах від Москви".

В ефірі російської телепрограми "На самом деле" Гецко (титрований лідером підкарпатських русинів) віщає про те, як авіація Альянсу "буде бити пасажирські літаки РФ". "Атака запланована на червень-липень", – говорить він,
– йдеться у публікації.

Раніше ідеологічний лідер "Підкарпатської республіки" Дмитро Сидор закликав Росію "втрутитися" в ситуацію на Закарпатті, аби отримати від неї власні дивіденди.

"У червні 2014 року Дмитро Сидор в інтерв’ю російській "Літературній газеті" закликав Москву активно освоювати Закарпаття, бо, за його словами, звідти починається і тягнеться аж до Аляски "східнослов’янська, загальноросійська цивілізація". "Втручайтеся – тут кровні інтереси Росії", – агітував він", – йдеться у статті.

Повну версію статті читайте тут: Підкарпатська республіка: доля сепаратистського проекту