Про це 24 Каналу розповів заступник директора Центру дослідження армії Михайло Самусь, пояснивши, що був створений так званий "Покровський коридор". З військового погляду він є дуже небезпечним для росіян.

До теми Покровськ швидко порожніє, поруч тривають важкі бої, – BBC

З якими проблемами зіткнулася Росія

Якщо аналізувати дії ворога, то він мав би одночасно рухатися на Куп'янський напрямок, Лиманський, Часів Яр, Торецьк, Покровськ, Курахове та напрямок Вугледара. Такий задум операції із захоплення Донбасу.

"Але на карті ми бачимо, що росіянам з жовтня 2023 року вдалося прорватися лише на одному з цих напрямків. Звісно, вони можуть намагатися вкласти всі сили, які в них є, проігнорувавши навіть Курську область і пробувати рубати далі цей коридор до самого Покровська", – підкреслив Михайло Самусь.

Ситуація на Покровському напрямку: дивіться на карті

Тепер росіяни відчуватимуть дедалі сильніший тиск на флангах з півночі та півдня, які у них незахищені. Найбільший рух у противника зараз на півдні Донеччини. Якщо говорити про Селидове, Курахівський напрямок, то вони намагаються створити "мішок", в районі Українська та Красногорівки, щоб була загроза оточення українських військ та розширення флангів Покровського напрямку.

Також окупанти намагаються інтенсифікували свої атаки на Вугледарському напрямку. Якщо вони, наприклад, прориваються там і розширюють з півдня Покровський напрямок, тоді можна говорити про намагання дійти до самого міста. Адже росіяни зможуть забезпечити собі південний фланг,
– розповів Михайло Самусь.

Як вплинула Курська операція на Покровський напрямок

Наступ росіян не зупинився, але у ворога справді є багато інших проблем, які треба розв'язувати. Зокрема мовиться і про Курську область, адже зараз окупанти не можуть дозволити собі кидати резерви одночасно і на Курськ, і на Покровськ.

Генерали наобіцяли Владіміру Путіну, що вони до 1 жовтня владнають обидві ситуації. Насправді нічого не виконано, а Курська область перетворюється на величезну проблему. Українські війська продовжують там операцію, планомірно й цілеспрямовано створюють буферну зону,
– зауважив Михайло Самусь.

Збройні Сили закріплюються, а, щоб витіснити їх Росії треба буде проводити таку саму операцію, як на Донбасі. Отже, перед російським командуванням стоїть стратегічна дилема: або зупинити наступ на Донеччині та сподіватися на нейтралізацію української загрози в Курській області, або проігнорувати Курщину та прориватися до Покровська. Наразі ми бачимо, що в Росії обрали другий варіант.

Тобто не можна сказати, що росіяни зупинили наступ, але у них зростають розбіжності між тим, що відбувається в Курській області та на Донбасі. Чим далі, тим складніше ухвалювати рішення.