Скільки насправді людей виїхало з України за 30 років – не знає ніхто, але за приблизними оцінками, до 10 мільйонів – це населення кількох областей. Причини втечі з України – прозаїчні.

Читайте також Українських заробітчан можуть змусити платити податки, перевіряючи закордонні рахунки

У 90-х це були економічні злидні та соціальна катастрофа, яка знищила медичну сферу та поставила на межу виживання мільйони людей. До цього додалась політична нестабільність і байдужість держави, а у 2014-му – війна. Все це позбавило багатьох українців впевненості у завтрашньому дні й примусило тікати з Батьківщини. Крім легендарного маршруту з пісні гурту "Брати Гадюкіни" в українців з'явилися напрямки – Італія, Португалія, Польща, Чехія, Росія тощо.

Як українці стають гастарбайтерами

За кордоном колишні інженери, доктори та викладачі погоджувались на низькокваліфіковану роботу за гроші, значно менші, ніж отримували місцеві. Люди змушені віддавати значну частину заробленого "посередникам" та мафії – працювали у найскладніших умовах та за мінімальною ставкою. Вони ризикували не лише заробленим, але здоров'ям та життям.

"Брати Гадюкіни", Бай-бай, мила – гімн української еміграції 90-х:

У ХХІ столітті темпи міграції набули загрозливого характеру. За оцінками колишнього міністра Дмитра Дубілета, за минуле десятиліття, з України виїхали й не повернулися майже 4 мільйони українців, тобто трохи менш як 10% населення країни. Точніші цифри навести неможливо, бо останній перепис населення України робився у 2001 році, а перепис 2020-го був віртуальним і робився за принципом "пальцем в небо".

Сьогодні кожен українець може та має можливість випити фантастичну каву у Братиславі чи полетіти лоукостом до Варшави, чи відвідати Віденську оперу,
– п'ятий президент України Петро Порошенко 11 червня 2017 року пояснює позитивний вплив Безвізу та демонструє незнання реалій життя простих українців.

Статистика свідчить, нині за кордоном постійно перебувають приблизно 2,5 – 3 мільйони українців, так званих "трудових мігрантів". Їх кількість може збільшуватись у кілька разів внаслідок так званої сезонної міграції. Більшість з них їхали зовсім не за "фантастичною кавою" та Віденською оперою.

Ці цифри – вирок для держави. Вони вказують на те, що люди не вірять владі і не бажають бути частиною цього проєкту. А ще – сигнал для можновладців прокинутись та щось вже нарешті робити. Україна – демократична держава й тут не можна закрити кордони та заборонити міграцію власних громадян, як в Білорусі чи в Афганістані.

Тривалий час найбільше українців виїжджали на заробітки до Росії, але після відкритої воєнної агресії Кремля цей потік суттєво зменшився. Зараз здебільшого українці їдуть до Польщі. Ця країна сама потерпає від відтоку населення. Поляки масово їдуть на заробітки до Німеччини, Великої Британії та інших, більш успішних за Річ Посполиту країн. Замість них до Польщі приїздять українці. Виникає питання – а хто приїде тоді працювати до України?

За гірким євро

Здебільшого їдуть представники малозахищених верств населення. Більшість – це молоді люди до 40 років. Саме на них розрахована агресивна рекламна кампанія, що на кожному кроці по селах та райцентрах пропонує нескладну роботу за кордоном та великі заробітки.

"Грін Грей", Емігрант – позабутий хіт 2000-х:

У 90-і та 2000-і різниця між заробітною платою в Україні та Європі дійсно була катастрофічною, нині ж ситуація потроху вирівнюється, хоч і залишається значною. Попри це не варто забувати, що життя в умовній Португалії чи Італії куди дорожче, ніж в Україні.

Якщо врахувати податки, купівельну спроможність зарплат та витрати на посередницькі послуги при працевлаштуванні – вигоди від трудової міграції виявляються не такими ж вже й привабливими.

До того ж як би це дивно не лунало, за останні роки в Україні усунуто чимало бюрократичних перепон, які досі суттєво ускладнюють життя в ЄС.

Жити в Україні можна і робота тут знайдеться. Просто далеко не всі це розуміють, а тому ті, хто не бажає працювати на умовному українському заводі, стають різноробами десь в Хелмі чи Любліні.

До теми Без українців у Польщі буде катастрофа

Українські гастарбайтери високо цінуються в світі – вони мають репутацію працьовитих і невибагливих людей, з якими здебільшого нема проблем. Ба більше у багатьох сферах країн ЄС вони стали практично незамінними. Під час пандемії COVID-19 питання повернення українських заробітчан на сезонні роботи до Польщі обговорювалось на високому дипломатичному рівні, а, наприклад, Фінляндія направляла до України чартери, щоб відвести українців на північні фронти "битви за врожай".

"Бумбокс", Квіти в волоссі – сучасна драма:

Як правило, українці, які їдуть на заробітки, мають вищу кваліфікацію, ніж того потребують закордонні працедавці. Й це ще один негативний аспект – морально-психологічний, який може спровокувати ментальні проблеми й виховати комплекс меншовартості у цілої нації. Саме з цим зіштовхнулися у 2000-і поляки, коли в Німеччині їх стереотипно почали представляти недолугими сантехніками.

Державі час втрутитись

У сучасному цивілізованому світі головний ресурс – зовсім не нафта чи інші природні копалини, і навіть – не вода та їжа, а люди. Саме тому в освіту та соціальні програми розвинуті держави вкладають величезні кошти, створюють умови для життя та не бояться платити мільйони за створення нових робочих місць. Натомість бідні та неуспішні країни своїх громадян не шанують й роблять все, щоб люди шукали кращої долі десь-інде.

Важливо Мільярд доларів у вересні: грошові перекази в Україну перевищили рівень 2019 року

Цю аксіому в Україні почали нарешті розуміти наприкінці другого десятиліття ХХІ століття. У 2017 році Кабмін затвердив Стратегію державної міграційної політики (щоправда, без конкретики). У 2019 році повернення українців на Батьківщину – стало однією з основних тез програми кандидата в президенти України Володимира Зеленського.

Ми створимо умови, щоб люди, які роз'їхалися по світу, мали би бажання повернутися додому. "Хочу виїхати" ми повинні замінити на "хочу повернутися",
– так говорив Зеленський.

Варто визнати, що певні кроки дійсно були зроблені. Крім хештегу #зеповернусь була запроваджена програма пільгового кредитування для українців, які виявили бажання повернутися на Батьківщину.

Щоправда, масовою програма "Доступні кредити 5 – 7 – 9%" не стала через брак інформування, недовіру мігрантів, а також подекуди саботаж українських банків.

Нині ведеться робота з підготовки та вдосконалення законодавчої бази. Зокрема, про визнання подвійного громадянства для представників діаспори. Втім, офіційної "дорожньої карти" для більшості проєктів наразі нема. Державна цільова програма співпраці із закордонними українцями, яка б мала стати такою, перебуває лише у стадії розробки, не містить конкретних ефективних заходів і зводиться здебільшого до культурницьких аспектів на рівні взаємодії посольств та українських закордонних громад.

У країни повинна з'явитися мета – поліпшити якість людського капіталу. Повинна бути чітка програма і стимули для талановитої молоді отримувати гарну освіту, причому не обов'язково в Україні. Якщо немає певної політики, то нічого немає. Це в принципі про українські кейс,
– дає невтішну оцінку зусиллям держави співзасновник і директор економічних програм Ukrainian Institute for the Future Анатолій Амелін.

Експерт пояснює, чому так сталося, на простому прикладі. "Рішення проблеми починається з її усвідомлення. Уряду України потрібно стимулювати прискореними темпами розвиток української економіки. Якщо у нас середня зарплата 500 доларів, то в Польщі вона 1200 – 1300 євро. Нам необхідно залучати більше інвестицій. Вони будуть стимулювати створення робочих місць. Потрібно створювати і більше умов для якісної освіти і конкуренції. На жаль, в Україні поки немає державної програми. Зате є політика посилення фіскального навантаження. Вона "вичавлює" з країни бізнес, таланти. У людей, які цим займаються, немає державних інтересів", – констатує Амелін .

Пандемія COVID-19 зробила те, чого не вдалося державі, – повернула у 2020 році майже пів мільйона українців додому. Але це було тимчасове явище, адже після відкриття кордонів між Україною та ЄС хвиля мігрантів знову суне з України. Власне, це відбувається просто зараз.