Схожі очікування були в росіян і щодо будівництва цієї труби в Балтійському морі на початку 2018 року. Тоді в Росії запевняли, що газогін запрацює вже у 2019 році.
Варто прочитати Нова проблема: до чого може вдатися Росія після запуску "Північного потоку-2"
Попри це, американські санкції зробили свою справу. Будівництво розтягнулося на 3 роки. Наразі росіяни повинні ще сертифікувати свій газогін і лише після цього зможуть запустити його в експлуатацію.
Сюрпризи для Росії
Тут на росіян може очікувати багато неприємних сюрпризів. Перед сертифікацією компанія Nord Stream 2 AG повинна провести так званий анбандлінг – процес реорганізації. Це означає, що "Газпром", який видобуває газ:
- не може бути ще і його постачальником;
- повинен віддати транспортування блакитного палива іншій незалежній від нього компанії.
Звісно ж у Москві цього не хочуть. Поки не відомо, як викручуватимуться з цієї ситуації. "Газпром" вже програв в суді Дюссельдорфа справу проти німецького регулятора мереж.
Він не надав йому виключення з Третьої енергетичної хартії Європейського Союзу. Вона і передбачає анбандлінг.
Думаю, що юристи "Газпрому", Nord Stream 2 працюють багато і довго над цими схемами. Можливо, "Газпром" дасть дозвіл і іншим російським компаніям бути експортерами газу, а сам залишиться управляти трубою,
– зауважила президентка аналітичного центру DiXi Group Олена Павленко.
Перед росіянами ще стоїть завдання переконати Єврокомісію у тому, що "Північний потік-2" не загрожує енергобезпеці ЄС. Оскільки Nord Stream 2 зареєстрований поза ЄС і володіє ним російський "Газпром", то до труби застосовуватимуть складнішу процедуру сертифікації.
Чи запрацює "Північний потік-2": дивіться відео
В Європі – супротивники газогону
Міністерство енергетики Німеччини повинне буде узгодити її з Єврокомісією. В Європі багато супротивників "Північного потоку-2", відтак говорити про швидке ухвалення такого рішення в Брюсселі не варто.
Водночас як у німецького Міністерства енергетики, так і у Єврокомісії за законом є по кілька місяців на ухвалення рішення щодо "Північного потоку-2".
"Зараз, коли росте роль соціал-демократів, можливо, така впевненість у категоричному спротиву в Німеччині "Північному потоку-2" знижується", – пояснила Павленко.
Читайте також Вважаємо логічним, – Єрмак про винесення питання "Північного потоку-2" на нормандський формат
Німецькі соціал-демократи, які наразі лідирують у соцопитуваннях, не зможуть сформувати уряд без коаліційної угоди бодай зі ще одним переможцем перегонів. Це, найімовірніше, будуть німецькі "зелені", які виступають проти "Північного потоку-2".
Американці теж не зацікавлені в сертифікації
Відтак росіянам не варто очікувати на значні поступки Берліна в питаннях сертифікації свого газогону. Не зацікавлені у сертифікації "Північного потоку-2" і американці.
США не зупинять зусиль для впливу на "Північний потік-2". Ми працюватимемо, щоб він пройшов ретельну процедуру сертифікації і відповідав вимогам Четвертого енергетичного пакета ЄС,
– повідомив старший радник з енергобезпеки Держдепартаменту США Амос Хохштейн.
До того Nord Stream 2 має пройти технічну незалежну сертифікацію.
Тому росіянам сьогодні необхідно знайти іншого незалежного сертифікатора, який не побоїться американських санкцій.
Росіяни повинні знайти сертифікатора, який не боїться санкцій / Фото EPA
"З українського, польського боку насправді теж є варіанти. Перший варіант – все ж вимагати застосування санкцій. Адже чим категоричніше США наполягатимуть на санкціях, тим менше таких компаній будуть готові працювати з Nord Stream 2 AG", – пояснила Павленко.
Юридичні перепони затягують процес сертифікації
Та всі ці юридичні перепони лише затягують процес сертифікації і не запобігають введенню в експлуатацію "Північного потоку-2". Відтак українці мають працювати і над "планом Б".
"План Б" – це підписання угоди про транспортування газу на 40 – 50 мільярдів кубів,
– відзначила Павленко.
Поки росіяни не погоджуються на такі об'єми транзиту через українську ГТС. Натомість вони у свій традиційний спосіб намагаються шантажем змусити Європу піти на поступки.
Москва штучно створила дефіцит, аби примусити Брюссель і Берлін швидше ухвалювати рішення щодо сертифікації "Північного потоку-2". Чи зможуть європейці протистояти такому шантажу Кремля і чи зрештою зрозуміють, що для Москви газ – це політичний інструмент тиску, покаже лише час.