Сайт "24" розповідає про причини конфлікту між політиками та шлях Гройсмана до влади.
Читайте також: Закадрив. Як Володимир Гройсман монополізував кадрові призначення на держпідприємствах
З чого починав Гройсман?
Чинний прем'єр-міністр України народився 20 січня 1978 року у Вінниці, місті впливу Порошенка. Працювати почав із 14 років, рано у Гройсмана проявилися і політичні амбіції. Вищу приватну освіту чиновник здобув у МАУПі, що згодом стало приводом для насмішок від його колег щодо рівня знань та професійних навичок українського прем'єра.
У 2002 році 24-річний Гройсман пройшов у Вінницьку міську раду, ставши її наймолодшим депутатом. Згодом його обрали секретарем міськради та виконувачем обов'язків мера Вінниці, а у 2006 році Гройман став очільником міста. Цю посаду він обіймав два терміни. У Гройсмана був найбільший рейтинг довіри та підтримки людей серед інших мерів.
Як потрапив у велику політику?
Просування Гройсмана по кар'єрній драбині у Вінниці було таким же блискавичним, як і його рух до впливових посад у столиці України, хоча за ним і не стояло ніяких політичних сил. До Києва "посадовця з області" запросив Арсеній Яценюк. У 2014 році глава уряду запропонував Гройсману посаду свого замісника у сфері регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. Тоді головним напрямком роботи Гройсмана стала реформа децентралізації, що стартувала у квітні 2014-го. Саме він був її ідеологом та автором.
Читайте також: Скільки обіцянок не виконав уряд Гройсмана: неочікувані дані
У цьому ж році Гройсман прошов у ВР за списком Блоку Петра Порошенка, став головою українського парламенту, а наприкінці 2014-го його затвердили у складі РНБО.
Через 2 роки, у 2016-му народні депутати (переважно із фракцій БПП, "Народного фронту" та групи "Відродження") обрали Гройсмана прем'єр-міністром.
Чому побив горшки із Порошенком?
Призначаючи Гройсмана главою уряду, Порошенко сподівався на "слухняного" підданого, однак "заслужений мер" Вінниці вирішив проявити самостійність та свої владні амбіції.
Поступово Гройсман почав шукати соратників, аби укріпити свої позиції у ВР. Так, він зблизився із "Народним фронтом" Арсенія Яценюка, що дозволило йому здобути додаткові голоси у парламенті. У листопаді 2017 року прем'єр був присутнім на з'їзді цієї політичної сили. Порошенку така "дружба", звісна річ, не сподобалась. Президент почав звинувачувати Гройсмана у привласненні реформ, зокрема пенсійної. Ще однією причиною суперечок став черговий транш МВФ, а саме – небажання прем'єра підвищувати на 30% ціни на газ у квітні, як того вимагає Міжнародний валютний фонд.
В одному човні, але в різні боки гребуть
Ця фраза характеризує стосунки Президента та прем'єра напередодні виборів, адже без Гройсмана, який вийшов з-під контролю, Порошенку буде важко переобратися на другий термін – він суттєво опустився у нових президентських рейтингах. Хоча для Гройсмана ситуація не краща – шанси на президентство у нього мізерні, у той же час прем'єр-міністр висловив бажання брати участь у парламентських виборах. Як довго Гройсман балансуватиме між "Народним фронтом" і БПП та чи об'єднаються ці дві політичні сили – питання відкрите.
Тим часом 14 квітня прем'єр відсвяткував 2 роки на посаді і мав розповісти про зброблене. Але звіт роботи уряду відтермінували до червня. Якщо тоді парламент не підтримає звіт Гройсмана, то роботу Кабміну можуть визнати незадовільною і проголосувати за його відставку. Схоже, такий сценарій до вподоби Президенту.
Читайте також: Тихе дворіччя Гройсмана: чи буде відставка?
Біографія та владні амбіції Гройсмана: дивіться відео