Пафосно, з перерізанням блакитної стрічки, у травні 2012 року Віктор Янукович відкрив новий термінал Донецького аеропорту імені уродженця Донеччини, відомого композитора Сергія Прокоф'єва.

Читайте також: Пам'ять "кіборгів" вшановують у містах України зворушливі фото, відео

Вже за два роки в ніч на 26 травня цю новеньку будівлю без жодного пострілу зайняли штурмові групи росіян разом із українським зрадником – спецпризначенцем Олександром Ходаковським. Це він відчинив двері та запустив озброєних чоловічків у будівлю, але ненадовго.

Олександр Ходаковський
Бойовик Олександр Ходаковський

Найманці зазнали втрат і були змушені відступати. За різними оцінками, тоді їх навколо летовища полягло приблизно сотня. Після відносного затишшя бої за Донецький аеропорт поновились восени. Бойовики мали перевагу в живій силі, та програвали в іншому – мотивації.

Через неконтрольовані пункти пропуску з Росії на окупований Донбас курсували так звані гумконвої. Найманцям доставляли техніку та живу силу, натомість вивозили цинкові коробки. А у Ростовській області "груз-200" виростав у цілі безіменні могильники.

Донецький аеропорт
Донецький аеропорт до руйнування

Ближче до зими бої за летовище ставали все запеклішими. Штурмували танками, обстрілювали з градів та артилерії. Старий термінал від постійних ударів важкої техніки перетворився у суцільну руїну.

Головною ціллю бойовиків став новий термінал. Кільце навколо ДАПу звужувалось. Потрапити в аеропорт можна було тільки дорогою з Пісків і під щільним вогнем. Її самі "кіборги" назвали "дорогою життя".

Диспетчерська вежа аеропорту була своєрідними очима українських захисників – територія проглядалася на кілометри. На ній впродовж всього періоду боїв майорів український прапор.

Бої за ДАП
Український прапор на диспетчерській вежі ДАПу

Захопити стратегічно важливий об'єкт бойовикам не вдалося. 13 січня зосередженим вогнем терористи її завалили. Останні лічені тижні оборони аеропорту досі дивують хоробрістю не тільки звичайних людей, а й досвідчених військових.

Бої в прямому сенсі точилися за поверхи. Українські захисники тримали перший, російські найманці – підвал та другий поверх. 20 січня бойовики підірвали новий термінал, бетонні перекриття обвалилися, ховаючи під собою незламних кіборгів.

Кіборги виконують гімн України перед падінням ДАПу: дивіться відео

Наступного дня командування вирішило відвести військових з аеропорту. Бо воювати не було за що: аеропорт став непридатним для ведення оборони. Бойовики захопили в полон частину поранених "кіборгів". Їхнім діям неможливо знайти виправдання.

"Гіві" показово зрізав український прапор з форми полонених. Порушуючи будь-які людські правила, Женевську конвенцію, вели військових окупованим Донецьком, знущались. Кулеметника Ігоря Брановицького після тривалих катувань двома пострілами в голову застрелив ватажок бойовиків "Моторола" – на очах у інших полонених.

Хто такий Ігор Брановицький? Кулеметник 90-го окремого десантного штурмового батальйону "Житомир" 81-ї десантно-штурмової бригади, загинув у боях 21 січня 2015 року. Під час оборони аеропорту витягнув на собі двох поранених побратимів з нового терміналу, після чого сам потрапив у полон. Як розповіли очевидці, після тортур і знущань з побратимів добровільно визнав себе кулеметником, якого так розшукували бойовики.

Згодом російські бойовики привезли полонених "кіборгів" в аеропорт – діставати з-під завалів своїх побратимів. Тепер і "Гіві", і "Моторола", які знущались з українських військових, ліквідовані. Обставини їхніх смертей достеменно ніхто не знає.

Україна ж своїх героїв не забуває. У боях за Донецький аеропорт загинули приблизно сотня українських захисників. Четверо вважаються зниклими безвісти. Поранення зазнали понад 400 бійців. Їхні імена викарбувані в історії сучасної України.

Дивіться більше про бої за Донецький аеропорт: