Ситуація на "Азовсталі" була дуже складною, росіяни продовжували свій терор, а поранених було щоразу більше. "Тавр" розповів 24 Каналу, що спершу полон розглядався лише щодо тих, хто був поранений.

Дивіться також Від вибухової хвилі могла впасти перепілка: бійці описали, як виживали на "Азовсталі" без їжі

Варіант припинити оборону Маріуполя не розглядали

Як зазначається в матеріалі, командир "Азову" та всього гарнізону Маріуполя Денис "Редіс" Прокопенко зібрав офіцерів на нараду. Тоді ж, ті, хто був на нараді, і дізналися про можливість виходу у полон з можливістю обміну потім.

"Редіс" наголосив, що потрібно вивести поранених, а загарбники не погоджувалися лише на їхній обмін.

Богдан "Тавр" Кротевич розповів, що тоді варіант припинення оборони Маріуполя без наказу ніхто з азовців взагалі не розглядав.

Він зауважив, що навіть коли мова йшла про деблокаду, українські захисники були готові просто зробити коридор для поранених, а ті, хто може продовжувати бій, залишились би в Маріуполі. Тобто спершу полон розглядався лише щодо поранених.

Ми розуміли, що будемо пропонувати віддати поранених, аби їх обміняли на російських військових, котрі навіть не були пораненими. Та ворог повністю відмовився від цього,
– розповідає "Тавр".

Тому, як зазначив захисник, варіантів залишалося тільки 2 – "або вийти усім, або загинути тут усім".

Він розповів, що серед офіцерів були пропозиції – вириватись з Маріуполя та йти на прорив. На що, як зазначив "Тавр", вони відповіли, що "своїх поранених не кинемо".

Відповідальність за життя поранених захисників

Він розповів, що сам схилявся до варіанту продовжувати бій до останнього в Маріуполі, бо був переконаний, що гарнізон стримує колосальну кількість ворожих військ і якби не ця оборона, то загарбники були б десь на околицях Запоріжжя.

Під впливом відповідальності за життя поранених бійців, яких щодня ставало все більше і котрі кожен день повільно помирали без медикаментів, ми й прийняли таке рішення. Припинення оборони було узгоджене керівництвом держави, а ми, військові, – виконали наказ. І навіть якби був наказ стояти до останнього бійця – "Азов" би цю команду виконав теж,
– додає Богдан Кротевич.

Моральний стан бійців на заводі вже не був таким, як раніше, потрібно було врятувати поранених та вивезти тіла загиблих. Про що, як йдеться в матеріалі 24 Каналу, зазначав Командир гарнізону Маріуполя.

"Ворог не погоджується на умову про виключно евакуацію поранених, тому іншого виходу немає – треба вийти із заводу та в межах обміну полоненими за кілька тижнів повернутися на підконтрольну Україні територію. Бійці з цим погодилися. "Редіс" наголосив, що гарнізон не здається, а виконує наказ про збереження життя захисників", – йдеться в матеріалі 24 Каналу.

Серед звільнених з полону 3 січня жодного азовця: що відомо

  • У рамках масштабного обміну полоненими звільнили 230 українських захисників. Серед них не було жодного бійця "Азову".
  • Денис Прокопенко наголосив, що понад 900 азовців, які обороняли Маріуполь, досі перебувають у руках окупанта. Водночас командир "Азову" зазначив, що безумовно, радіє за кожного українського військовослужбовця, якого вдалося обміняти.
  • Кирило Буданов, очільник ГУР МО пояснив, чому Росія не міняє азовців. Він зауважив, що 230 повернених осіб – це значна кількість. І держава робить усе від неї залежне, щоб повернути інших захисників, які досі в полоні.
  • За його словами, "Росія веде свою звичну гру та намагається розіграти карту соціально складних, у їхньому розумінні, верств нашого населення, до яких можна віднести питання "Азову". Це питання дуже сильно натягнуто та в суспільстві сприймається дуже болісно. І вони (окупанти, – 24 Канал) мріють про те, що гра на цій тематиці дасть їм якусь користь із дестабілізації нашої країни. Це не так".