Про поступовий перехід та дискусію стосовно цього питання розповів глава Інституту національної пам’яті Антон Дробович в інтерв’ю Інтерфакс-Україна.
Цікаво Прибуткова декомунізація: на Чернігівщині за пам'ятник Леніну заплатили 375 тисяч гривень
Зараз активно обговорюються проєкти перехідного правосуддя для регіонів, які будуть інтегровані назад після деокупації. Відповідно, я думаю, що імплементація законодавства про декомунізацію повинна теж мати якийсь перехідний режим,
– зауважив він.
Дробович вважає: влада повинна мати напрацьовані рішення та рекомендації, як працювати з публічним простором на цих територіях.
"Очевидно, що найбільш відверті елементи комуністичної пропаганди найближчим часом після деокупацію повинні бути вилучені з публічного простору. Втім, у нас повинні бути розроблені такі механізми, щоб це було цивілізовано, зрозуміло і правильно проговорено з суспільством. Ми не можемо це робити без відповідної дискусії, бо це може привести до суспільного вибуху", – наголосив очільник Інституту нацпам’яті.
Про сам закон Дробович висловився позитивно, назвав його якісним та таким, що його норм мало би бути достатньо.
"Можливо, деякі правки і варто зробити, особливо щодо розширення переліку забороненої нацистської символіки, але щодо роботи з органами місцевого самоврядування, то я б нічого не змінював. Я взагалі не є прихильником того, щоб закони дуже докладно прописували якісь речі або регулювали примус", – додав Дробович.
Що відомо про декомунізацію в Україні?Декомунізація – процес позбавлення від наслідків комуністичної ідеології, що розпочався в часи розпаду СРСР та активізувався під час ленінопаду в період Революції гідності.
Верховна Рада ухвалила пакет законів 9 квітня 2015 року, які передбачають декомунізацію. 16 грудня 2015 року Окружний адміністративний суд Києва заборонив діяльність Комуністичної партії України. Вулиці в Україні і справді почали перейменовувати, а пам'ятники відомим діячам СРСР – звалювати.