"Щороку разом з їжею та напоями ми ковтаємо приблизно 73 тисячі крихітних часточок пластику, стверджує нове дослідження. Ці часточки випадково потрапляють нам до рота, до нашого кишківника і до фекалій – вчені виявили, що у середньому в добових випорожненнях міститься 200 часточок мікропластика", – передає Daily Mail.

Читайте також: Українець проплив 900 кілометрів, аби привернути увагу до екологічних проблем Дніпра

Видання акцентує увагу: "За даними дослідників, одним з основних джерел мікрочасточок, які можуть загрожувати здоров'ю, є бутильована вода. Мікропластик також часто можна виявити в організмі морських мешканців, які їдять викинуте у море сміття, а потім потрапляють до наших тарілок. У середньому вчені виявили 20 часточок мікропластика на кожні 10 грамів людських випорожнень. Пластик був виявлений у всіх зразрах калу, взятих в учасників досліджень з усього світу".

Провідний дослідник доктор Філіп Швабл із Віденського медичного університету зазначив: "Це перше таке дослідження. Воно підтверджує те, що ми давно підозрювали: пластик засмічує кишківник людини".

Мікропластик містить у собі пластикові відходи, що розпалися, синтетичні волокна і часточки, що входять до складу продуктів особистої гігієни. Його ризики для людей досі невідомі, але є побоювання, що мікропластик може накопичувати токсичні хімічні речовини, і найменші часточки можуть потрапити у кровотік,
– зазначає газета.

Доктор Швабл відзначає: "Хоча найвищі концентрації пластика в дослідженнях на тваринах були виявлені в кишківнику, найменші часточки мікропластика здатні проникати в кровотік, лімфатичну систему і навіть досягати печінки. Тепер, коли у нас є перші докази присутності мікропластика всередині людини, нам потрібні подальші дослідження, щоб зрозуміти, що це значить для нашого здоров'я".

"Фекалії всіх восьми добровольців, які прибули з Фінляндії, Італії, Японії, Нідерландів, Польщі, Росії та Австрії, мали сотні часточок пластика. Найбільш поширеними були поліпропілен і поліетилентерефталат (ПЕТ), які зустрічаються в упаковці харчових продуктів і напоїв. "Всі вісім зразків випорожнень дали позитивний результат – у середньому 20 часточок мікропластика на 10 г людського калу", – розказує Швабл.

Добовий обсяг випорожнень у середньостатистичної дорослої людини складає приблизно 100 г, тобто це дає 200 часточок пластика. Протягом року ця цифра складе приблизно 73 тисячі часточок,
– повідомляється у публікації.

"Поліетилен (використовується для виготовлення поліетиленових пакетів – 24 канал) і поліетилентерефталат (ПЕТ-пластикові пляшки – 24 канал) складають найбільшу частку в людському калі", – підкреслив Швабл. Його команда також виявила сім інших видів пластика, що дозволяє припустити існування великої кількості різноманітних джерел його потрапляння до організму.

Важливо: Дніпро вже не реве, він стогне, або Екологічні загрози для майбутнього України

"За оцінками, щорічне споживання мікропластику із морських мешканців, водопровідної води і солі складає до 11 тисяч, 5,8 тисячі та 1 тисячі часточок на людину відповідно. Це без врахування того, що деякі люди вдихають через забруднене повітря приблизно 70 тисяч часточок. Вони часто присутні у пилу", – передає видання.

Доктор Швабл зауважив, що середня кількість мікропластика вища в організмі тих, хто п'є воду в пластикових пляшках.

Бутильована вода також може робити значний внесок у ковтання мікропластика – в середньому від 118 до 325 часточок на літр, що загалом складає 90 тисяч часточок мікропластика на рік, якщо вода надходить винятково із цих джерел.

"Часточки мікропластика мають довжину менше 5 мм і використовуються у різноманітних продуктах з певною метою. Також часточки мікропластика виникають ненавмисне при руйнуванні більших шматків пластика через вивітрювання, деградацію, знос", – йдеться у статті.

За словами доктора Швабла, мікропластик може пошкодити шлунково-кишечний тракт. "Він може вплинути на толерантність та імунну реакцію кишківника шляхом біоакумуляції чи сприяння передачі токсичних хімічних речовин і патогенів", – заявив він.

"Під час дослідження, про яке повідомив журнал Annals of Internal Medicine, кожний участник вів харчовий щоденник протягом тижня, який передував забору зразків калу. Щоденники показали, що всі учасники піддавалися впливу пластика, споживаючи їжу в пластиковій упаковці чи випиваючи напої з пластикових пляшок. Ніхто з учасників не був вегетаріанцем, і шість з них споживали морську рибу", – зазначається у статті. Зразки калу були протестовані в Агентстві з охорони довкілля Австрії на десять видів пластика, пише Daily Mail.

"Значна кількість мікропластику була виявлена в тунці, лобстерах і креветках. Крім того, цілком ймовірно, що їжа забруднюється пластиком під час різноманітних етапів обробки харчових продуктів чи в результаті упаковки. Щорічно виготовляється більше 350 млн тон пластика. Доктор Швабл і його колеги закликали до подальшого визначення впливу ковтання пластика на здоров'я людини", – підкреслюється у статті.

"Деякі з основних висновків дослідження містять відкриття того, що більші частки мікропластика, понад 150 мікрометрів, ймовірно, будуть виведені з організму без шкоди для нього. Але менші часточки можуть потрапити до наших органів. Відповідно до існуючих даних, ризик для здоров'я, створюваний мікропластиком, оцінюється як низький, оскільки часточки розміром більше 150 мікрометрів навряд чи будуть всмоктуватися у кишківнику", – йдеться в публікації.

Цікаво: "Укрзалізниця" відмовляється від традиційних металевих підстаканників: чим їх замінять