У Росії розповсюдили міф, нібито група колишніх червоноармійців та цивільних жителів СРСР, що працювали на нацистів, вбивали людей в Орловській області. Мовляв, цю інформацію розсекретила Федеральна служба безпеки Росії.
Читайте також Присвоїли назву "Русь" своїй Московії, – Ткаченко відповів Путіну на його статтю
"Карателі" таки були з Росії
Міністр культури та інформаційної політики відзначив маніпулятивність повідомлення. Він зауважив, якщо прочитати більше, ніж заголовок, можна з'ясувати, що вбивали людей росіяни. Дійсно, політик додав, що 80% так званого "загону карателів" – це жителі Калузької області, Сибіру, Іваново, Брянська. Лише двоє осіб були з України.
Цього було достатньо, щоб переважно російську групу колабораціоністів назвати "українськими карателями". Як там казав їхній лідер? "Кто обзывается, тот так и называется?" Звідки ж узявся цей інформаційний вкид? Та ще й так погано склепаний,
– зауважив урядовець.
На думку Ткаченка, це відповідь на знахідку українських дослідників під Одесою. На 6 кілометрі Овідіопольської дороги досліджували спецоб'єкт Народного комісаріату внутрішніх справ СРСР. На території, за різними оцінками, внаслідок Великого терору в 1937 – 1939 роках, поховали від 5 до 20 тисяч замучених та розстріляних більшовиками мирних громадян.
Міністр наголосив, що це реальний масовий злочин, вчинений комуністичною тоталітарною системою, спадкоємцем якої є сучасна Росія.
Спам для росіян
Політик відреагував на наповнення інформаційного поля Росії брехнею та маніпулятивною інформацією. За його словами, цей контент лише для власного глядача.
"Це просто спам, щоб звичайний росіянин ніколи не мав навіть шансу подумати, проаналізувати, знайти де правда, де напівправда, а де відверта брехня", – резюмував міністр.
Текст публікації Ткаченка:
ФСБ розсекретила якісь дані про розстріли мирних жителів начебто "українськими карателями" під час Другої світової війни. Одразу підключився СК РФ.
Начебто група колишніх червоноармійців та цивільних жителів СРСР, що працювали на нацистів, здійснили вбивства людей в Орловській області. Але, якщо читати далі агресивного заголовку, який вже звучить як вирок, можна побачити, що вбивали жителів Орловської області – свої ж росіяни. Принаймні, 80% "загону карателів", включно з 3-ма командирами – це жителі Калузької області, Сибіру, Іваново, околиці Брянська. Лише щодо двох сказано, що вони десь з України та ще двоє осіб без вказання походження. Цього було достатньо, щоб переважно російську групу колабораціоністів назвати "українськими карателями". Як там казав їхній лідер? "Кто обзывается, тот так и называется"?
Звідки ж узявся цей інформаційний вкид? Та ще й так погано склепаний. Очевидно, це поспішна відповідь на страшну знахідку українських дослідників під Одесою. На 6 кілометрі Овідіопольської дороги почав активно досліджуватися спецоб'єкт Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВС) СРСР. На його території за різними оцінками внаслідок Великого терору в 1937-1939 роках були поховані від 5 до 20 тисяч замучених та розстріляних більшовиками мирних громадян. Це злочин, доказом якого є не просто архівні матеріали, а розстрільні ями, заповнені тілами невинних жертв. Українців. Одеситів. Це реальний масовий злочин, вчинений комуністичною тоталітарною системою, спадкоємцем якої є сучасна Росія.
Вочевидь намір України дослідити місце масового поховання та розстрілів різко суперечить планам "величі" та "гарного Сталіна". А коли випливають нові факти про масові розстріли, поховання, зрадників, сотні тисяч колаборантів всередині власної держави, в Кремлі терміново розпочинають пошуки ворогів ззовні. Нам до цього не звикати. Навіть в умовах виснажливої оборонної війни, постійного шантажу та нехтування міжнародними нормами з боку країни-агресора, ми будемо знаходити ресурси для того, щоб світ дізнався правду про всі злочини НКВС-КГБ-ФСБ.
А щодо наповнення інформаційного поля Росії брехнею та маніпулятивною інформацією – цей контент лише для власного глядача, власного використання. Це просто спам, щоб звичайний росіянин ніколи не мав навіть шансу подумати, проаналізувати, знайти де правда, де напівправда, а де відверта брехня.