Верховна Рада видалила пост про Бандеру після дзвінка прем'єра Польщі

1 січня у твітері та у телеграм-каналі Верховної Ради опублікували фотографію головнокомандувача ЗСУ генерала Валерія Залужного під портретом провідника УПА. Допис супроводжували цитати Бандери.

До теми Ідеолог українського націоналізму, вбитий за наказом Хрущова: 114 років з народження Бандери

У Польщі назвали Бандеру ідеологом "злочинних часів"

Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький сказав, що до будь-якої героїзації чи навіть згадки про Бандеру Польща ставиться "вкрай критично, дуже-дуже негативно". Прем'єр назвав провідника ОУН "ідеологом злочинних часів, часів війни", коли відбулись "страшні українські злочини". Він заявив, що неодмінно поговорить про це з прем'єр-міністром України Денисом Шмигалем.

Згодом заступник міністра закордонних справ Польщі Аркадіуш Муларчик сказав, що допис з твітера Верховної Ради зник після розмови прем'єрів обох країн.

Це знак того, що українці дослухалися до нашого голосу. Хочу дати зрозуміти, що з боку польської держави неприйнятне вшанування Степана Бандери, ідеолога українських націоналістів, який убив десятки тисяч поляків на Волині– сказав він.

Муларчик заявив, що українці мають усвідомлювати, що те, що зараз роблять польський уряд та поляки, має значно більше значення для незалежної й суверенної України. При цьому він додав, що поляки "попереду ще мають роботу", оскільки, на його думку, багато українців не знають про події на Волині.

Я переконаний, що настане час, коли це питання буде прояснено у відносинах між нашими країнами– сказав Муларчик.

Чи винен Бандера у Волинській трагедії: чорна сторінка в історії, яка ніяк не знайде прояснення

• Степан Бандера боровся за Україну проти трьох режимів: СРСР, Німеччини та Польщі. Він виступав проти тоталітаризму, імперіалізму, расизму та комунізму й заявляв, що український націоналістичний рух не має нічого спільного з нацизмом, фашизмом або націонал-соціалізмом.
• Постать Степана Бандери неодноразово була приводом для дискусій у польсько-українських відносинах. Поляки вважають його причетним до Волинської трагедії 1943 року. У Варшаві ці трагічні події називають геноцидом польського населення, а також пропаганди недружнього ставлення до Польщі. При цьому українські історики не погоджуються зі звинуваченнями поляків й цифри щодо жертв відрізняються. Для праць польських істориків характерна тенденція перебільшувати польські жертви у взаємних етнічних чистках та применшувати українські.
• Також у традиційній польській історіографії Волинська трагедія тенденційно сприймається окремо від інших історичних подій, як етнічна чистка виключно польського населення. Натомість в українській версії – як жорстока "дія у відповідь" на звірства поляків щодо українських цивільних. Політика Речі Посполитої, до якої входила частина України, у міжвоєнний період була дискримінаційною. Зокрема "пацифікація" українців супроводжувалась масовими арештами, побиттям та вбивствами людей, закриттям і руйнуванням українських установ.
• Попри всі передумови, Волинська трагедія, безумовно, чорна сторінка української історії. Спершу очільник Волинського крайового проводу ОУН-Б Дмитро Клячківський прийняв рішення про вигнання з Волині поляків, котрі служили на німецьку адміністрацію. Проте через кілька місяців окремі загони почали нищити польські поселення, масово вбиваючи цивільних, зокрема жінок, дітей та літніх.
• Проте є певний момент. Варшава впевнено звинувачує у цьому Степана Бандеру. Проте немає доказів того, що він віддавав такий наказ – під час цих подій Бандера вже кілька років перебував у німецькій в'язниці. Деякі документи кажуть, що ці загони могли діяти самостійно, адже досі є лише теорії щодо того, хто міг організувати Волинську трагедію.