Як нові вибори вплинуть на Росію, як сформується коаліція та хто очолить Уряд, а також чому сенат може позбавити повноважень президента та які справи розслідує поліція Чехії – читайте в матеріалі 24 каналу.
За темою У Чехії стартувала процедура позбавлення повноважень президента Земана
Хто сформує коаліцію?
Після виборів 77-річний Земан устиг зустрітися з чинним прем'єр-міністром Андрієм Бабішем і заявив, що готовий доручити йому формування уряду попри те, що перемогла коаліція опозиційних партій.
Так, після виборів більшість у парламенті отримала опозиція – союз "Разом" трьох ліберальних партій: громадянських демократів, християнських демократів і ТОП 09 на чолі з Петером Фіалою. Тому шанси домовитися про новий Уряд більші в партії, яка перемогла за відсотками.
Вони отримали 27,79% голосів. На другому місці опинився блок чинного прем'єр-міністра ANO, який набрав 27,02%. Попри відсотки голосів, депутатів у новому парламенті в ANO буде більше, ніж у переможця виборів: 72 проти 71 депутата союзу "Разом". Тому президент Чехії Мілош Земан міг би доручити й Бабішу формувати Кабінет міністрів. Позаяк, згідно з чеським законом, саме президент країни ухвалює рішення про те, кому довірити цю задачу після парламентських виборів.
Бабіш втратив союзників
Вперше в історії країни необхідної кількості голосів не набрала Комуністична партія, яка підтримувала Уряд Андрія Бабіша та просувала проросійські меседжі. Ще до голосування партійний блок "Разом" і союз Піратської партії та STAN заявили про те, що співпрацювати з партією Бабіша не будуть. Тому прем'єр-міністр фактично втратив своїх союзників.
Крім того, перед виборами журналісти-міжнародники оприлюднили розслідування масштабного зливу юридичних документів Pandora Papers. Згідно з ними, Бабіш користувався офшорними компаніями та придбав у Французькій Рив'єрі замок.
Кандидат політичних наук, директор Інституту світової політики Євген Магда зазначив, що можливі результати виборів озвучувалися, але до останнього вони були "на гойдалці".
Коли за тиждень до голосування опублікували розслідування Pandora Papers – це створило ефект послаблення Бабіша і, відповідно, це потужно вдарило по ньому і його блоку ANO.
Євген Магда
Кандидат політичних наук, директор Інституту світової політики
Сам Бабіш називає публікацію даних дискредитацією перед виборами. А зараз вже заявив про те, що готовий піти в позицію.
Експерт аналітичного центру "Європейські цінності для політики безпеки" Давид Стулік впевнений, що Бабіш оголосив, що піде в опозицію, бо дуже чітко зрозумів "нову парламентську математику і в його партії ніяк не вийде створити нову коаліцію".
Тому він вже добровільно заявив про те, що буде конструктивною опозицією. Звичайно, він міг би бути зацікавлений у продовженні того, щоб бути прем'єр-міністром. Ще за часів його прем'єрства проти нього було відкрито кілька кримінальних справ. Зараз, якщо він буде в опозиції, то, звісно, поліція буде почувати менше тиску на собі і, я думаю, що ці кримінальні справи будуть продовжені,
– пояснив Стулік.
Давид Стулік – експерт аналітичного центру "Європейські цінності для політики безпеки" / Фото Суспільне мовлення
Росія втратила "найсильніший голос"
Давид Стулік зазначив, що це дійсно велика втрата для Російської Федерації, що їх близький союзник – Комуністична партія – не пройшла у парламент, оскільки це був "найсильніший голос для кремлівських наративів".
Однак російського курсу в Чехії не було. В Україні ви часто чули про проросійські та антиукраїнські вислови президента Земана, але навіть попередній Уряд чітко підтримував політику щодо України та санкції проти РФ,
– додав Стулік.
Єдине, що було раніше – це те, що Уряд прем'єра Бабіша часто підтримувався в парламенті Комуністичною партією. Тому Кабінет міністрів декілька разів був змушений робити поступки комуністам, тобто Кремлю.
На думку експерта, політичної кризи у Чехії точно не буде, бо якщо діяти згідно з Конституцією, то буде сформований Уряд, який матиме більшість у парламенті.
Це Уряд, який буде складатися з двох опозиційних блоків на чолі з майбутнім прем'єр-міністром. Єдине ускладнення, яке зараз є – це те, що президент, який призначає прем'єр-міністра, зараз перебуває у лікарні, й лікарі сказали, що його стан здоров'я йому не дозволяє виконувати свої конституційні обов'язки.
Давид Стулік
Експерт аналітичного центру "Європейські цінності для політики безпеки"
Що саме зі здоров'ям президента – громадськості не повідомляють. Спершу його прихильники заявляли, що це ніяк не зашкодить виконувати його конституційні обов'язки. Однак згодом спікер сенату (верхньої палати парламенту) Чехії Мілош Вистрчіл поставив під сумнів можливість госпіталізованого президента керувати державою.
Що розслідує поліція Чехії
Поліція Чехії також почала розслідування щодо керівництва президентської адміністрації у зв'язку з можливими порушеннями в інформуванні громадськості про стан здоров'я глави держави.
Президент Чехії Мілош Земан / Фото Getty Images
Актуально Президент Чехії Земан більше не може виконувати обов'язки через стан здоров'я
Крім того, їх цікавить, чи не був підроблений підпис Земана у резолюції, за якою перше засідання парламенту нового скликання має відбутися 8 листопада, коли уряд Бабіша може офіційно подати у відставку, і почнеться процес формування нового кабінету.
13 жовтня лікарі поінформували голову президентського Офісу, що він неспроможний виконувати свої обов'язки, а наступного дня керівник його офісу завів до Земана спікера нижньої палати парламенту Радека Вондрачека. Останній заявив, що отримав від Земана підпис на документі, яким призначено перше засідання парламенту,
– розповів Стулік.
Давид Стулік додав, що в розслідуванні щодо підпису могли бути зацікавлений як сам Земан, так і його оточення, яке "складається з дуже контроверсійних персонажів". Оскільки глава Адміністрації президента Вратіслав Минарж – людина, близька до Кремля.
Вони були зацікавлені в тому, щоб скласти враження, що президент – дієздатний, щоб він міг контролювати цей конституційний процес формування нового Уряду. Земан ще до виборів, коли був при тямі, казав, що призначить прем'єр-міністром Бабіша, якщо той набере більшість,
– наголосив експерт.
За його словами, це означало б затягування конституційного процесу створення Уряду й могло б спричинити політичну кризу. Крім того, це б грало на руку прокремлівським персонажам, які є в оточенні Земана.
Минарж, пояснив аналітик, фактично маніпулював звітами лікарів та намагався створити враження, що Земан дієздатний та може керувати конституційними процесами.
Зараз ми знаємо, що це неправда, тому проти пана Минаржа почалося кримінальне слідство через те, що він маніпулював суспільною думкою і поставив під загрозу всі конституційні процеси. Він де-факто взяв на себе виконання президентських повноважень,
– додав він.
Повноваження президента: хто може отримати
Якщо сенат та палата депутатів визнають Земана недієздатним, то згідно з Конституцією, через тимчасове позбавлення повноважень президента, ці функції будуть розподілені між трьома конституційними представниками – Головою нижньої палати, Головою сенату (Вищої палати та парламенту), а також прем'єр-міністром. Після чого конституційний процес формування Уряду буде закінчений.
Якщо президент Земан одужає і лікар скаже, що він знову спроможний виконувати свої обов'язки, то тоді ці повноваження знову перейдуть до нього,
– уточнив Давид Стулік.
"Чехія має можливість повернутися до проєвропейського дискурсу"
Євген Магда зазначив, що Чехія до певної міри, говорила про те, що "в них – внутрішня окупація, що втрачена країна, але зараз вони мають можливість повернутися до більш європейського дискурсу".
Кандидат політичних наук, директор Інституту світової політики Євген Магда / Фото з фейсбуку експерта
На думку аналітика, небезпеки в політичній кризі він не бачить. Адже демократія в Чехії має свої основи, закладені подіями 1968 року, коли відбулася окупація Чехії, а далі Оксамитовою революцією, коли в країні відбулося повалення комуністичного режиму.
Просто Земан як колишній комуніст викликав багато роздратування в багатьох. Я думаю, що з дотриманням процедур його просто позбавлять можливості зупиняти вплив на формування Уряду, не більше. Не забувайте, що Чехія – парламентська республіка, а не президентська. Вплив глави держави тут суто номінальний,
– додав експерт.
Магда пояснив, що проросійського курсу в Чехії останнім часом не було. Зокрема, після того, коли у країні заявили про причетність Росії до вибухів на їхніх складах восени 2014 року. Тоді діяльність посольств РФ в Чехії та Чехії у Російській Федерації фактично впала до нуля.
Фахівець нагадав, що Росія навіть офіційно визнала США та Чехію найменш дружніми до неї державами. Тому про проросійський курс не йдеться. Навіть навпаки – зараз Чехія буде більш активно критикувати Росію.