Плани Росії щодо Придністров'я

Згідно з прогнозами частини експертів та журналістів, з'їзд може підтвердити рішення 2006 року з проханням про включення ПМР до складу Росії, а також знову звернутися з аналогічним проханням до російського царя. Владімір Путін, своєю чергою, може взяти та й погодитись.

Читайте також Економічна війна повинна бути на всю потужність: 8 важливих кроків для Заходу

ГУР станом на сьогодні спростовує, що буде озвучено щось подібне. За даними розвідки, у фокусі будуть економічні питання та спроба їх загострення. Щоб Молдова скасувала осіннє рішення, яким повернули мита на придністровські товари.

Також експерти з Молдови вказують, що Росії зараз невигідно анексувати ПМР. У них немає спільного кордону та реальної можливості сильно вплинути на ситуацію в економіці. Плюс незрозуміло, як на це відреагує проросійський електорат напередодні виборів президента Молдови.

Це все правильно та логічно. Але є "але".

  • По-перше, у 2014 році у незаконній анексії Криму теж не було особливих резонів за наявності безлічі ризиків, якщо дивитися із зовнішнього боку. Однак була логіка внутрішньоросійська – різке зростання популярності вождя і консолідація влади. Напередодні продовження Путіна на довічне правління цей фактор може бути на столі.
  • По-друге, Кремль неодноразово доводив, що готовий тиснути, доки продавлюється. Захоплення ПМР видається нелогічним, якщо дивитись лінійно – перемоги на чесних демократичних виборах у Молдові. А хто сказав, що для Москви це є пріоритетом?

Пріоритетом для Москви може бути хаос у Молдові на кордоні з НАТО. Це проблеми для Румунії, проблеми для української логістики. У Румунії, до речі, теж вибори у 2024 році. Позиції "Лукойлу" там, як і раніше, сильні.

З хаосом доведеться розбиратися Маї Санду. Її проросійські опоненти можуть це розігрувати. Мовляв, це вина Санду, а ми все розрулимо.

Путін може скористатися моментом, коли світ зайнятий іншим

Що з цим робити? Щонайменше загострити увагу Брюсселя та Вашингтона на тому, що це може бути третій затяжний конфлікт, де переговори та гра за правилами за західного посередництва закінчилися плачевно.

Цікаво Чим для польського уряду може завершитися небезпечна гра

Наш "мінський процес" Росія перекреслила, виставивши Францію та Німеччину дурнями (не варто забувати, що ці країни заперечували можливість російського вторгнення).

Після 30 років безрезультатної тяганини свого "мінського процесу" Азербайджан силоміць закрив питання з Карабахом та відновив територіальну цілісність. Тому що ні резолюції ООН, ні інші політико-дипломатичні присідання не допомагали.

Якщо Росія перекине ситуацію з Придністров'ям – це буде ще один цвях у труну дипломатії як способу щось справді вирішити.

Гра на підвищення ставок – улюблена гра Кремля. Якщо Захід не знайде правильних слів для Москви, то західне посередництво в усьому світі сприйматиметься як бродячий цирк.

Європу атакують фермери та мігранти, у США своє кіно. Плюс Ізраїль, плюс дзижчання Ірану. Плюс ошалілий пупс у Північній Кореї. Плюс вибори практично скрізь. У Москві можуть подумати, що у Заходу просто не вистачить рук.

Звичайно, для України нічого хорошого в придністровських маневрах немає. Але якщо влада Молдови виявить твердість і ухвалить рішення розібратися з цим гнійником – Україна візьме участь.