Про це пише голова Центру ліберальних стратегій в Болгарії Іван Крастєв на сторінках Financial Times.
В цьому році події можуть розвинутися за двома сценаріями. Кремль може залишити Схід України і спробувати відновити свої відносини із Заходом. Або ж він може докласти зусиль, щоб збільшити тиск на лідерів Європи і спробувати розділити континент,
— вважає експерт.
На його думку, в країнах колишнього СРСР в Путіна не так багато варіантів. Подальший наступ на Україну означатиме, що ЄС введе нові санкції, які остаточно поховають нещодавно сформований Євразійський союз. Казахстан і Білорусь чітко дали зрозуміти Росії, що вони проти переділу кордонів.
Тому діяти Кремлю доведеться за межами колишнього СРСР. На думку експерта, найбільш ймовірним варіантом для Кремля стане розхитування ситуації на Балканах. На сьогоднішній день Росія не намагалася включити Албанію чи Боснію та Герцеговину в сферу свого впливу.
На думку автора, ці країни стали "слабким місцем" європейської дипломатії. Бізнес у цих країнах має тісні зв'язки з Росією, яка також чимало вкладає в балканські економіки. Якщо російська сторона почне вимагати свої гроші назад, це підірве хиткі позиції молодих демократій у регіоні.
Контрольована криза на Балканах стане козирем в руках Росії. Вона змусить європейські уряди відвести свою увагу від України. І це покладе край спробам ЄС навіть створити видимість єдності в питанні безпеки. Між європейським Півднем і Північчю буде прірва,
— йдеться в статті.
Зокрема, на думку Крастєва, під загрозою існування Боснії і Герцеговини як цілісної держави. Якщо Росія "підкине дров у багаття" сепаратизму Республіки Сербської, це може стати початком розпаду країни.
Москва утрималася під час голосування в ООН щодо продовження довгострокової місії Євросоюзу в Боснії. Тому багато хто переконаний, що Кремль серйозно розглядає такий сценарій,
— пише болгарський аналітик.
Тим часом німецька газета Die Welt пише, що за логікою Володимира Путіна, ситуація в Росії не така вже страшна, він пророкує їй блискуче майбутнє, в якому немає місця низьким цінам на нафту і нестабільності національної валюти.