Відповідний законопроєкт підтримали 266 парламентарів за мінімально необхідних 226-ти.

Цікаво! Нацрада просить суд скасувати ліцензію телеканалу NewsOne: чому

Як раніше пояснювали депутати від "Слуги народу", які власне й ініціювали проєкт закону №2036, законодавство передбачало, що члени Нацради, яких призначали за квотою Верховної Ради, могли бути відсутніми упродовж двох місцяців, поки тривала процедура відбору та їхнього призначення. Тому у "Слузі народу" поставили собі за мету забезпечити безперервну роботу регулятора.

Таким чином, відповідно до документу, профільний комітет (нині – Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики) зобов'язується за 90 днів припинення повноважень членів Нацради оприлюднити у ЗМІ та направити фракціям і групам парламенту оголошення про відбір кандидатур на відповідні вакантні посади. У попередній редакції була норма, за якою конкурс оголошувався протягом трьох днів із дня припинення повноважень членів регулятора. Крім того, одночасне призначення членів Національної ради на всі вакантні посади стає обов’язковим.

Пропозиції щодо кандидатур комітет прийматиме протягом 21 дня з дня оприлюднення оголошення. Подавати кандидатури на членів Нацради, крім фракцій і груп парламенту, можуть також і всеукраїнські об’єднання громадян у галузі діяльності засобів масової інформації.

Вакантними вважаються ті посади членів Нацради, повноваження яких припиняються, згідно з постановою Верховної Ради або достроково, як це передбачає закон. Також повноваження членів Нацради буде припинено достроково, якщо ті подадуть заяву про звільнення за власним бажанням або ж будуть відсутніми на засіданнях регулятора без поважних причин протягом двох місяців. Щоправда, проєкт закону не визначає вакантною посаду члена Нацради, якщо його повноваження припинено в останній день терміну подання пропозицій щодо кандидатур.

Кандидатури на посади членів Нацради вносять у такій послідовності, як це визначило попереднє рейтингове голосування. А їхня кількість має відповідати кількості вакантних посад, які призначають за квотою Верховної Ради. Призначеними на ці посади вважають осіб, за яких проголосувала більшість від конституційного складу парламенту. Якщо ж Рада не зможе заповнити свою квоту, то всю процедуру проводять повторно. Кандидати, які брали участь у попередньому відборі, мають право брати участь і у повторному.

Окрім того, парламент прирівняв Нацраду до першого рівня державних органів, визначених законом "Про державну службу".

Більшість положень цього закону набувають чинності наступного дня після його опублікування у газеті Верховної Ради "Голос України". Пізніше, з 1 січня 2020 року, набуває чинності положення закону щодо оголошення конкурсу на заміщення вакантних посад за 90 днів до припинення повноважень членів Нацради.

Цікаво! Що чекає на українське телебачення: прогнози експертів

Закон "Про внесення змін до закону України "Про Національну раду України з питань телебачення та радіомовлення": які події відбувалися раніше

19 вересня Верховна Рада ухвалила його за основу. Щоправда, презентуючи документ, голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко пропонував ухвалити його відразу як закон. Також він пропонував, аби за результатами рейтингового голосування призначити нових членів регулятора замість тих, чиї повноваження вже вичерпалися.

Але члени деяких фракцій, зокрема "Голосу" та "Європейської солідарності", висловилися проти одночасного "пакетного" призначення членів регулятора та відповідно за друге читання. Зрештою проєкт закону було ухвалено лише за основу.

30 вересня профільний комітет рекомендував парламенту ухвалити документ у другому читанні та в цілому як закон.