Перша революція в сучасній українській історії. Або ж перший Майдан – як би хто не називав події осені 1990 року, вони назавжди закарбовані в історії як Революція на граніті.
34 роки тому 2 жовтня, студенти зібрались на площі Жовтневої революції та влаштували голодування. До влади Радянського союзу вони висунули 5 вимог.
Ця акція практично не мала аналогів у Європі. Вона була повністю організована студентами, Революція на граніті стала одним із передвісників розвалу СРСР. Про те, що стало причиною акції та як розвивались події – розповідає 24 канал.
Читайте також Такою її бачать лиш вони або Війна очима захисників і захисниць
2 жовтня 1990 рік: історія Революції на граніті
90-ті роки для Союзу стали переломним, посилились протестні настрої, адже люди просто втомились від постійного дефіциту, планової економіки та недоперебудови. Опозиційні сили до тодішньої влади періодично влаштовували демонстрації та готували всеукраїнський страйк. До слова, обрали символічну дату – понеділок, 1 жовтня. Але окрім невелелюдних демонстрацій у кількох містах, він нічим не запам’ятався.
На цю ж дату вирішили зібратися із силами й студенти: готували акцію ще улітку. Однак запланували початок не у той самий день, що і страйкарі. І саме ця акція вписалася в історію України як перший Майдан.
Студенти зібралися у самому центрі Києва / Фото zbruc.eu
До останнього акцію планували зробити у Маріїнському парку. Видно, інформацію про цей намір "злили". Один із провідників революції, Андрій Салюк пригадує, що на розвідку до парку відправили двох:
Один приходить і каже: "Андрію, там ментів більше, ніж дерев". "Тепер ти розумієш?" "Тепер розумію".
– розповів Андрій Салюк.
Тоді ж вирішили голодувати у самому серці Києва – тодішній площі Жовтневої революції, вимощеній гладким і холодним гранітом.
Чого хотіли студенти від радянського уряду
Учасники сформували 5 вимог:
- Недопущення підписання нового союзного договору.
Це таке собі поновлення договору 1920 року, у якому нібито всі республіки рівні, але є одна – "найрівніша", тобто про незалежність, курс на яку уже проголосили тоді Естонія та Литва, можна було забути. - Перевибори Верховної Ради УРСР на багатопартійній основі.
Населення не хотіло більше бачити монокомуністичну більшість під куполом ради. - Жодної участі українців у війнах на чужих територіях.
Студенти вимагали повернення додому українських солдатів, а також проходження служби юнаками-українцями винятково в Україні. - Націоналізація майна Компартії України та Ленінської комуністичної спілки молоді.
Студенти вважали, що комуністи подекуди дозволяють собі забагато розкоші. - Відставка голови Ради Міністрів УРСР Віталія Масола.
Така вимога була сформована задля того, щоб побачити, чи влада готова іти на невідкладні поступки.
Студенти розуміли, що не усі вимоги по факту виконають одразу / Фото m-ukraine.com
Хто брав участь в Революції на граніті
Ядро акції – три співголови, які представляли три різні частини України: Олесь Доній з Києва, Маркіян Іващишин зі Львова та Олег Барков з Дніпродзержинська.
А серед відомих тепер осіб на граніті були тодішні прості студенти: Оксана Забужко, Олександр Ірванець, Соломія Павличко, Тарас Прохасько, Вахтанг Кіпіані, В'ячеслав Кириленко, Остап Семерак, Павло Розенко, Олег Тягнибок, Анжеліка Рудницька.
Читайте також Цікаві факти про День Незалежності: фото та відео перших днів незалежної України
Кількість студентів на акції
У перший день на Майдані було 108 людей, 80 із яких – львів’яни. Через 6 днів спеціальна комісія Верховної Ради вже нарахувала 158 людей.
Уже через 8 днів, 10 жовтня до голодування приєднались 9 депутатів Верховної Ради. Загалом в цей день у голодуванні брали участь 298 студентів (27 з них голодували з першого дня).
Олесь Доній виголошує вимоги перед депутатами. Праворуч – Кравчук, ліворуч – Плющ / Фото hroniky.com
Чому революція припинилася?
17 жовтня Верховна Рада більшістю голосів виконала всі 5 вимог студентів, схваливши постанову "Про розгляд вимог студентів, які проводять голодування в м. Києві з 2 жовтня 1990 року".
Це було перше успішне завершення протестів останніх років в УРСР. Постанова виглядала так:
1. Щодо проведення нових виборів:
Упродовж другої сесії Верховної Ради УРСР прийняти Закон про референдум в Українській РСР, Закон про громадські об'єднання та організації в Українській РСР, Закон про статус народного депутата Української РСР, передбачені порядком денним, та Закон про вибори в Українській РСР на багатопартійній основі.
В 1991 році провести в Українській РСР народне голосування (референдум) з питання довіри Верховній Раді Української РСР 12-го скликання і за його результатами вирішити питання про проведення нових виборів до кінця року.
2. Щодо військової служби громадян України:
Забезпечити проходження строкової військової служби громадянами України поза межами республіки тільки за добровільною згодою громадянина.
З цією метою до 31 грудня 1990 року прийняти Закон про проходження строкової військової служби громадянами України на території республіки, Закон про альтернативну військову службу, а також утворити необхідні державні органи.
3. Щодо націоналізації майна КПРС та ВЛКСМ на території України:
Відповідно до постанови Верховної Ради УРСР від 15 жовтня 1990 року розглянути на сесійному засіданні висновки Державного арбітражу УРСР, Міністерства юстиції УРСР і Державного комітету УРСР по економіці у питання щодо націоналізації майна КПРС та ВЛКСМ на території України і до 1 грудня 1990 року утворити тимчасову комісію Верховної Ради УРСР з цього питання.
4. Щодо Союзного договору:
Згідно з Зверненням Президії Верховної Ради УРСР, схваленим Верховною Радою УРСР 15 жовтня 1990 року, спрямувати всі зусилля Верховної Ради УРСР на стабілізацію політичної і економічної ситуації в республіці, на побудову правової суверенної Української держави, прийняття нової Конституції республіки, і поки цього не досягнуто, укладення Союзного договору вважати передчасним.
5. Щодо відставки Голови Ради Міністрів УРСР:
Взяти до відома повідомлення Голови Верховної Ради УРСР Кравчука Л. М. від 17 жовтня 1990 року щодо відставки Голови Ради Міністрів УРСР Масола В. А. і вирішити це питання у порядку, передбаченому статтею 97 п. 9, статтею 108 п. 4 Конституції УРСР
З метою створення правової основи для виконання цієї постанови до 30 листопада 1990 року привести діючу Конституцію УРСР у відповідність з положеннями Декларації про державний суверенітет України.
Наслідки революції
Організатори та голодуючі розуміли, що їхні вимоги глобальні та потребують не одного радикального рішення від Радянської влади. Масол був відсторонений, а процес укладання нового союзного договору загальмували. Інші вже вимоги виконали після здобуття незалежності у 1991 році.
Хоч влада й обіцяла не притягувати до кримінальної відповідальності учасників протесту, все одно було відкрито декілька кримінальних справ. Зокрема Олеся Донія кинули до Лук'янівського СІЗО. Однак звільнили згодом під тиском громадськості.
Революція на граніті показала, що в Україні виросло нове покоління, яке не боїться в’язниць і готове відкрито відстоювати свою думку і йти наперекір владі.
Студенти роз'їхалися, але обіцяли не складати рук / Фото hroniky.com
Студенти розклали намети на Майдані / Фото uinp.gov.uа
Після цих подій Україна здобула незалежність, пережила дві революції й понад 11 років живе в умовах російсько-української війни. Та тоді, в жовтні 1990 року наш народ довів – скорити українців неможливо. Радянська тоталітарна машина намагалася придушити будь-який опір голодом, терором, репресіями, але усе виявилося марним. Українці виявилися сильнішими за тоталітаризм.