Тепер юристи компанії пишуть скарги до ООН. Чим це загрожує Україні – читайте у програмі "Крим.Реалії" на 24 каналі.
Зверніть увагу Дефіцит води у Криму: у мешканців півострова відбирають приватні свердловини
У кримському степу на півночі півострова до 2014 року були водойми, повні риби. Вода надходила з Північно-Кримського каналу.
Натомість зараз колишні ставки "Кримського виробничого рибокомбінату" повністю без води. Вони займали 2,5 тисячі гектарів, що становить майже чверть Сімферополя. Вся риба загинула у 2014 році.
"Це були повністю штучні водойми, що заповнювалися водою з Північно-Кримського каналу. Тому функціонування без води неможливо повністю", – розповів один з акціонерів підприємства Олексій Чередніков.
Північно-Кримський канал / Фото "Крим.Реалії"
Рибокомбінат позивається до ООН
Представники "Кримського виробничого рибокомбінату" звернулися до ООН.
- Одну скаргу через перекриття води подали до комітету з прав людини консультативного органу з незалежних експертів, чиї рішення не є обов'язковими;
- іншу скаргу проти України надіслали до Ради з прав людини. Це вже міжурядовий орган, що має вплив на Генасамблею ООН.
Адвокат рибокомбінату називає перекриття каналу водною блокадою півострова. Журналісти "Крим.Реалії" запитали в правника, що він має на увазі, звертаючись в ООН.
Щоб, звичайно, були нормальні повноцінні сусідські відносини між Росією та Україною. І, зокрема, відновив роботу канал,
– прокоментував адвокат підприємства Олександр Молохов.
Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця вважає скарги до ООН від підконтрольних Росії організацій криком відчаю, метушнею та істерикою.
За його словами, щоб почати розмову про постачання води, Росія має визнати, що є країною-окупантом. І звернутися офіційно саме в цьому статусі, відповідно до гуманітарного права, до України з офіційним проханням, а не з погрозами.
"Наскільки мені відомо, станом на сьогодні країна-окупант ніколи не зверталася до України з проханням розпочати діалог", – зазначив Сергій Кислиця.
"Кримський рибокомбінат" не вперше подає позови проти України
У 2017 році рибокомбінат позувався до Господарського суду Києва. Вимагав компенсацію в Держагентства водних ресурсів України та управління Північно-Кримського каналу. Підприємство порахувало збитки, і назвало суму в 24 мільйони 400 тисяч гривень. Водночас незалежний аудит не проводився.
Читайте також Загроза для України та світу, – Кривонос про проблему води у Криму
Втім Господарський суд Києва відмовив у розгляді позову, адже Кримське підприємство не сплатило судовий збір – 240 тисяч гривень, розмір якого залежить від судового позову. Апеляція та касація залишили це рішення чинним.
Тоді рибокомбінат поскаржився на порушення права на справедливий суд в Україні до Європейського суду з прав людини. Підприємство надало українські та видані в Криму російські документи. У ЄСПЛ скаргу відхилили.