Росія готова вирватися з путінського рабства, — Financial Times

Це стверджує Тоні Барбер у своїй статті у Financial Times.

"По-перше, в системі державного управління, що обмежує політичну конкуренцію та контролює свободу слова так методично, як це робиться в Росії, популярність означає зовсім не те, що на Заході,. По-друге, росіяни так само, як і всі ми, судять про своїх правителів, виходячи з того, що краще або гірше при них живеться", — розмірковує журналіст.

Хвороби російської економіки — зменшення кількості трудових ресурсів, плачевна продуктивність праці, занадто сильна залежність від природних ресурсів, брак інвестицій та інновацій, витік капіталу, всюдисуща корупція і жалюгідна пародія на верховенство права. Перспективи економічних реформ, відповідно, туманні, з усіма витікаючими звідси наслідками у вигляді погіршення якості життя населення і довшої стабільності путінізму", — продовжив Барбер.

Журналіст зазначає, що за результатами опитувань Левада-Центру, на підтримку анексії Криму в березні 2015 року висловилися всього 34% росіян, а в березні минулого року — 58%. Водночас 64% росіян (проти 56% в 2009 році) виступили цього року проти будь-яких заходів щодо утримання колишніх радянських республік під контролем Москви.

Ці опитування показують, що громадськість Росії не те щоб сліпо підтримує Кремль у всіх його починаннях. Зважаючи на думку більшості, суспільство вразливе до західної концепції міжнародних відносин як цивільної та комерційної сфери не менше, ніж політичної та військової арени. Щоб підтримати таке ставлення, Заходу потрібно залишити відкритими канали зв'язку з російським суспільством,
— переконаний Барбер.

"Москва і Захід не ладнають не тому, що являють собою несумісні системи цінностей і типи людей, а, головним чином, через те, що Кремль перебуває під контролем надзвичайно озлобленого силового апарату. Заходу треба потерпіти і поки тримати насторожі свої політичні антени в очікуванні того дня, коли мінливі внутрішньоросійські умови створять передумови для зменшення міжнародної напруженості, яким би далеким він не здавався, поки Путін при владі ", — резюмує автор.