Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Росія хоче знищити Мінські угоди: думка експерта

      Що дали Мінські угоди?
      Що дали Мінські угоди? / 24 канал

      У четверту річницю підписання перших Мінських угод журналісти 24 каналу розпитали аналітика Інституту світової політики Миколу Бєлєскова, що дали Мінські домовленості та чи потрібні вони надалі.

      Як це було?

      5 вересня 2014-го року у білоруській столиці підписи під угодою поставили другий президент України Леонід Кучма та посол Росії в Україні Михайло Зурабов, а також тодішні ватажки бойовиків – ліквідований нині Олександр Захарченко та втікач Ігор Плотницький.

      Читайте також: Мінські угоди – річниця чи роковини: чотири роки "розчавлених" сподівань

      У той день домовилися припинити вогонь, звільнити заручників, вивести незаконні збройні формування та техніку з території України, забезпечити постійний моніторинг на російсько-українському державному кордоні, та вжити заходів для поліпшення гуманітарної ситуації на Донбасі.

      А вже за п'ять місяців – 11 лютого 2015 року у білоруській столиці відбулося підписання угоди "Мінськ-2". Переговори проходили вже на рівні очільників держав – Порошенка і Путіна, Меркель і тодішнього президента Франції Олланда.

      Головне – зменшились бої на Донбасі

      Хоч мінські угоди й не принесли бажаного миру, за словами аналітика, найбільший їх плюс – зменшення бойових дій на території Донецької і Луганської областей. Особливо, якщо порівнювати з кінцем січня – початком лютого 2015-го року і теперішнім часом, деескалація істотно помітна. Бо зменшення боїв призвело до зменшення втрат.

      Зараз помирає по кілька осіб на день, а на початку бойових дій помирало набагато більше – були сотні поранених і десятки загиблих кожного дня,
      – аргументував Бєлєсков.

      На його думку, завдяки зменшенню боїв Україна виграла час і підсилила обороноздатність, щоб краще протистояти країні-агресору.

      Вдалося притягти Росію до відповідальності

      У спільній заяві лідерів держав, яка доповнювала комплекс заходів, є підпис Президента Росії Владіміра Путіна – фіксація того, що РФ є не просто учасником процесу, а стороною конфлікту, переконаний аналітик.

      Відповідно до позицій США, Європейського союзу й України видно, що Росія відповідальна за те, що відбувається. Відтак це призводить до тиску на РФ посиленням санкцій, що чітко прив'язане до виконання мінських домовленостей.

      Завдяки цим угодам Росія вважається стороною конфлікту і причиною агресії, хоч вони не прямо це фіксують, однак, як мінімум, інтерпретують для всього цивілізованого світу,
       – вважає експерт.

      З мінусів – двозначність трактування

      Проте мінські угоди далеко не ідеальні тому, що дозволяють різне трактування. Україна їх трактує по-своєму, США це трактування підтримує більше, Західна Європа – менше. Росія ж інтерпретує їх по-іншому, провадить далі аналітик.

      Однак на його думку, спроби РФ у 2015-му році змусити Україну виконувати мінські угоди так, як вигідно агресору, провалились.

      "У 2015-му Москва хотіла змусити Україну реалізовувати мінські угоди так, як їй треба. Зрештою, як і в наступні роки. Проте Україна проходить цей складний період без поступок по ключових національних інтересах, реалізовуючи формулу: "спочатку безпека, а потім політика". Суть в тому, що доки не будуть гарантовані умови у сфері безпеки, то про реалізацію політичної частини мінських домовленостей ніхто не говоритиме. Це допомогло", – прокоментував Бєлєсков.

      За його словами, і українська експертна спільнота, і Захід пристали на цю формулу. Це допомогло повернути дискурс і зробити мінські угоди більш вигідними Україні, а не Росії.

      Росії вигідно знищити мінський процес

      На думку політолога, Росія не зацікавлена у роботі Тристоронньої контактної групи з питань урегулювання ситуації на Донбасі, бо сценарій розвивається не так, як планували у Москві.

      Мінські угоди з факту тиску на Україну перетворились на факт тиску на Росію. Якщо не стане мінських домовленостей, які призвели до деескалації протистояння, то це повністю розв'яже руки Росії. Сьогодні саме РФ зацікавлена у знищенні цих угод, а не Україна, 
      – пояснює аналітик.

      За його словами, Україні, як державі із слабшим силовим потенціалом, мінські угоди конче вигідні. Тому Україна не повинна зараз робити якісь кроки, які можуть трактуватись підривом мінського процесу. Наприклад, непродовження закону про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей може зіграти на руку Росії. Йдеться про прийнятий минулого року закон, термін дії якого спливає у жовтні. Про нього говоритимуть на сесії Ради.

      "Поки Захід декларує абсолютну безальтернативність мінських домовленостей, то робити кроки, які суперечать цим заявам – це лише грати на користь Росії. Відтак вона почне звинувачувати Україну, що та, мовляв, підриває процес, і може спробувати вийти з нього", – пояснює аналітик.

      Як вплине ліквідація ватажків бойовиків на мінські угоди?

      Очевидно, ніяк. На думку експерта, зміна одних ватажків на інших кардинально не змінить ситуацію.

      "Росіяни не хочуть робити зараз жодних засідань. Це показує, що вони взагалі намагаються торпедувати мінський процес, який їм не вигідний", – додає він.

      Чи є краща альтернатива мінським угодам?

      На думку Бєлєскова, від зміни форматів суть не зміниться. Бо все знову впиратиметься в бажання Росії визнати цей конфлікт і виконувати домовленості.

      Для того, щоб Росія хоча б десь ще підписалась, вона має сприймати угоди вигідними для себе. Її не можна змусити підписати, що вона агресор і зобов'язується вивезти свої сили і роззброїти тих, кого озброїла. Тому немає сенсу в пошуку інших форматів,
       – переконаний Бєлєсков.

      На його думку, повернення до Будапештського чи Женевського формату не покращить ситуацію.

      Читайте також: У Берліні зробили нову заяву про подальшу долю нормандського формату

      "Фігура може бути хоч десятикутна, головне, щоб РФ захотіла миру. Якщо це бажання з'явиться – вистачить і мінських домовленостей разом з пропозицією щодо миротворців. А поки бажання нема – результату не буде", – говорить експерт.

      Отже, основне завдання світових дипломатів зараз – переконати Росію, що продовження конфлікту – не в її інтересах.

      Джерело: 24 канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
      не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
      Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
      Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
      Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
      Залиште відгук