Американська модель може розв'язати питання
У США президент Джо Байден зрештою підписав ухвалений раніше Конгресом законопроєкт щодо шляху конфіскації коштів російської держави та росіян, що підпадають під санкції США, а також тих, хто під санкціями держав-партнерів США. Кошти мають направлятися у спеціальний фонд для виплат компенсацій Україні.
Читайте також Фактор, який вказує на неминуче посилення мобілізації у Росії
Ухвалення цих норм було однією з умов "пакетного голосування" республіканцями та демократами підтримки для України. Низка держав, що теж входять до G7, висловили зацікавленість у подібній схемі. Не буде великим перебільшенням сказати, що саме американська модель може бути базовою для розв'язання цього питання.
Тут, у першу чергу, всіх хвилює позиція держав Європи, де, власне, і є більшість російських грошей. Але все знову не так просто. Нещодавно вийшла публікація у Wall Street Journal про чергові сумніви з приводу конфіскації російських грошей з боку Олафа Шольца. Канцлер Німеччини нібито вважає надто ризикованим використання російських державних активів для допомоги Україні.
Німецькі побоювання
За даними видання, Німеччина побоюється, що конфіскація заморожених на Заході майже 300 мільярдів доларів російських активів може відкрити новий потік позовів проти Берліна через Другу світову війну, а проти європейських столиць – за колоніалізм і рабовласництво. Також Німеччина пропонує використовувати ці активи як важіль впливу на Росію, щоб у разі мирних переговорів змусити її віддати окуповані території.
Хоча видання Wall Street Journal – це не жовта преса, однак до всього подібного треба ставитися зі значним скепсисом.
Водночас фактом є те, що поки що механізму вилучення та передачі Україні російських активів у ЄС немає, і це – проблема. Можна довго обговорювати справедливість побоювань Німеччини або будь-якої іншої держави.
Важливо Польський бізнес в Україні проти блокування кордону
Від ідеї торгів з Росією треба відмовитися
Власне, аргумент про те, що арештовані гроші можуть бути використані як "тиск на Росію" – це взагалі суцільний сміх. Подивіться, скільки вже росіяни витратили на війну, і ви збагнете, що їх у такий спосіб переконати не вийде. Думаю, що за такими смішними аргументами ховається дещо інше. Приміром, побоювання за власність німецького бізнесу, який так і не пішов з російського ринку, і в якого власність неодмінно заберуть росіяни.
Але тут питання інше. Україна все ще потребує допомоги. Приклад – питання ППО і систем Patriot, про які зараз активно говорять представники української влади, зокрема й президент. Нам потрібно щонайменше 7 додаткових Patriot.
У країнах ЄС їх можна назбирати, але ті поки що не особливо поспішають щось давати. Лише Німеччина оголосила про одну. То, можливо, їх простіше придбати у тих, хто готовий продати, використавши російські гроші?
Зауважте Зрада скасовується: чому Україна відступила від окремих прав та свобод людини
Очевидно, що з політичного погляду, це б набагато легше можна було "продати" європейському виборцю, адже ідея, щоб за відбиття агресії платив агресор – цілком зрозуміла. Але тоді треба раз і назавжди відмовитися від ідеї "торгів" з росіянами про якісь домовленості. Їх просто не буде. Не буде повернення "у світле минуле" з усіма його перевагами та можливостями.
Водночас відмова від мрій про це "світле російське минуле" суттєво може послабити тягар на європейський бюджет для допомоги Україні. Ціна цілком справедлива за усі "побоювання" і "переляки", які зараз переживають окремі європейські уряди.
Для простоти відповіді на всі ці виклики європейські урядовці повинні поставити собі просте питання: чи може бути сценарій, у якому у світі збережеться якесь право, але Україна не одержить компенсацій від росіян? Очевидно, такого сценарію бути не може. Якщо якесь право у світі існуватиме, то будь-які судові процеси присудять Україні компенсацію. При чому, значно більшу за будь-які російські активи на Заході. Якщо ж правова система світу остаточно зруйнується, то і думати про недоторканість вкладів у такому світі буде нікому.