Безоплатний практичний курс з криптограмотності

Мінцифра працює над запуском ринку віртуальних активів з 2019 року. Щоб цей крок став ефективним, важливо забезпечити достатній рівень грамотності серед населення. Тому на початку 2023 року Мінцифра запустила безоплатний практичний курс із криптограмотності та блокчейну на порталі Дія.Освіта. Його мета – навчити українців упевнено користуватися криптоактивами.

Читайте також Друге Різдво у полоні: чому ми маємо не мовчати про гарнізон Маріуполя

На сьогодні 21 тисяча учасників освітньої програми вже розпочала навчання, з яких 6 тисяч українців отримали сертифікат про успішне завершення курсу.

Тепер наші випускники вміють користуватися криптогаманцями, централізованими та децентралізованими біржами, розуміють ризики й можливості торгівлі цифровими активами. Вони знають, як створити власне DAO, розуміють основні засади технологій, що лежать в основі блокчейн-проєктів, а також принципи різних алгоритмів консенсусу, опанували основи майнінгу та розвинули безліч корисних навичок.

Плануємо не зупинятися на досягнутому й запустити в наступному році поглиблений курс щодо криптотехнологій.

Зміни до законодавства про цифрову річ

Під час роботи над законопроєктом "Про віртуальні активи" виникла потреба внести зміни до Цивільного кодексу, щоб належним чином закріпити новий клас активів у правовому полі держави. Тож Мінцифра разом з колегами з Комітету з питань правової політики працювала над концептом "цифрової речі". Проте колеги додатково розробили окремий законопроєкт про цифровий контент і цифрові послуги.

10 серпня 2023 року Верховна Рада ухвалила законопроєкти про цифрові послуги та цифрові речі.

Відтепер операції з криптоактивами є цілком легальними, тому що вони є цифровими речами – об'єктами цивільних прав. В Україні не заборонено використовувати цифрові речі, тому можна вільно користуватися цифровими активами.

Цікаво США знайшли слабке місце Росії

Для користувачів це означає, що вони можуть захистити права на свої криптоактиви – укладати угоди із цифровими речами, передавати їх у спадок та звертатися до правоохоронців у разі їх викрадення. Обидва ці закони є необхідною передумовою для розвитку потужної цифрової економіки в Україні.

Дослідження про поточний стан криптоіндустрії в Україні

Щоб синхронізувати власне бачення потреб криптобізнесу та професійних учасників ринку, Мінцифра разом з громадською спілкою "Віртуальні активи 2030" ініціювала дослідження "WEB3 для України: діалог із засновниками". У ньому взяли участь 50 українських web3-підприємців. Результати дослідження висвітлюють основні проблеми та перспективи розвитку криптоекономіки в нашій країні.

Зокрема, експерти зазначили, що регуляторна невизначеність щодо діяльності, пов'язаної з криптоактивами, змушує компанії та стартапи реєструвати свій бізнес за межами нашої країни. Валютні та гривневі обмеження, введені через воєнний стан, та відсутність доступу до банківських послуг суттєво ускладнили компаніям виконання власних фінансових зобов'язань перед контрагентами.

Передчасне впровадження в українське законодавство про віртуальні активи суворих положень європейського регламенту Markets in Crypto-Assets (MiCA) також загрожує міграцією криптостартапів в інші країни.

Результати цього дослідження також будуть враховані під час формування й реалізації державної політики в галузі цифрової економіки, цифрових інновацій та технологій в Україні.

Альтернативний законопроєкт про віртуальні активи

У листопаді до Верховної Ради подано законопроєкт №10225 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з віртуальними активами", який відображає концепцію регулювання, запропоновану Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Зауважте 3 підтвердження, що волонтерство – ключ до ментального здоров'я

На нашу думку, така концепція не є життєздатною тому, що в разі її затвердження ринок віртуальних активів у найближче десятиріччя не запрацює.

Тож ми розробили власний законопроєкт "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні", який зареєстрований під номером №10225-1. У ньому Мінцифра пропонує власне бачення щодо концепту регулювання та оподаткування операцій з віртуальними активами.

Яка основна різниця між законопроєктами

Вона стосується підходу до оподаткування операцій з віртуальними активами. Зокрема, законопроєкт №10225 передбачає сплату податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18%, тоді як законопроєкт №10225-1 установлює перехідний пільговий період – 5% на перші 3 роки, 9% на наступні 5 років і лише через 8 років стандартну податкову ставку 18%.

Такий підхід сприятиме формуванню серед українців культури сплати податків з доходу, отриманого від операцій з криптоактивами.

Крім того, основний законопроєкт №10225 уважає оподаткованою операцією будь-яке відчуження віртуального активу, натомість альтернативний законопроєкт №10225-1 не відносить до таких операцій обмін одних віртуальних активів на інші віртуальні активи. Об'єктом оподаткування є лише продаж віртуального активу та отримання за нього грошей, а також купівля за такий актив товарів і послуг.

Для криптопровайдерів альтернативний законопроєкт пропонує спрощені порівняно з основним законопроєктом регуляторні вимоги як до авторизації, так і до публічної пропозиції віртуальних активів. Відповідно, і набагато менші потенційні витрати на комплаєнс, менші платежі за авторизацію, менші повноваження регулятора та відсутність надмірних санкцій за дрібні порушення.

Основний законопроєкт звільняє від сплати ПДВ лише три види діяльності постачальників послуг:

  • з обміну віртуальних активів на інші віртуальні активи,
  • з обміну віртуальних активів на грошові кошти,
  • послуги з переказу віртуальних активів.

Тоді як альтернативний пропонує звільнити від сплати ПДВ будь-які послуги, пов'язані з обігом віртуальних активів, крім консалтингу.

Рекомендуємо Рік невизначеності: якими будуть українсько-американські відносини у 2024 році

Альтернативний законопроєкт також передбачає відсутність щорічних платежів за підтримку авторизації. Авторизація безстрокова та надається через 30 днів після подання необхідних документів.

Крім цього, пропонується 10-річний пільговий період щодо надання консультацій на крипторинку – ці послуги можна надавати без попередньої авторизації.

Наша мета – створити ефективний ринок віртуальних активів, установити зрозумілі правила оподаткування операцій з новим класом активів та створити всі умови для повноцінної роботи криптосектору в Україні.

Вважаємо, що ухвалення альтернативного законопроєкту сприятиме розвитку нового сегменту економіки та підвищить інвестиційну привабливість України на глобальному ринку криптоактивів.