Не хочу розганяти, як то кажуть, зраду, а буду просто констатувати факти. Маємо п'ятий рік війни, маємо щоденні обстріли з великих калібрів позицій захисників мирної України – щоденно маємо поранених, щотижня маємо загиблих... Але воєнний стан оголошують лише зараз. Лише зараз, а не тоді, коли мали вторгнення "зелених чоловічків" в Крим, коли мали ниций розстріл російською армією колон беззбройних українців, що виходили з-під Іловайська, коли мали обстріл "градами" мирних кварталів Маріуполя – воєнний стан тоді був не на часі. Це я зараз цитую верховного головнокомандувача Петра Порошенка. Тоді він пояснював, що воєнний стан не можна запроваджувати, адже це призведе до катастрофи – мовляв, Україна залишиться сам-на-сам з агресором, ми втратимо підтримку, як військову (йшлося про постачання зброї), так і економічну (мова про кредити від МВФ та решти іноземних донорів).

Але що змінилося тепер? Підтримка нам як була потрібна тоді, так потрібна і зараз. Флоту ми не мали у 2014-му, коли чимало кораблів втратили в Криму, так не маємо флоту і нині, хіба що спромоглися за ці роки спустити на воду кілька малих броньованих катерів. І як не мали ми протикорабельних ракет, за допомогою яких можна було б хоча б спробувати відбитися від Чорноморського флоту РФ, так за 5 років війни вони в нас і не з’явилися...

Відтак "зрадофіли" кажуть, що чинна влада скористалася ситуацію із нападом на українські кораблі, аби скасувати президентські вибори, адже в президента замалі рейтинги, і він не має шансів переобратися. Тут треба розуміти, що запроваджений воєнний стан не тільки допоможе мобілізувати країну, але й дозволить обмежити в Україні цілий перелік демократичних сводоб – як от свободу ЗМІ, право на зібрання, акції протесту та страйки. А ще – дозволить обмежити діяльність політичних партій та дозволить при нагоді заборонити проведення будь-яких виборів чи референдумів. Що означитиме це для пересічного українця? Зараз буду на прикладах пояснювати.

Отже, заборона на страйки та протести означатиме, що "євробляхерів", які перекрили кордон з Польщею Національна гвардія вже завтра таранитиме своїми новенькими красивими БТРами. І таку ж силу Нацгвардія матиме право застосовувати і до мешканців київського Подолу чи Сміли, які зажадають вийти на вулицю із протестом, бо їм досі не підключили опалення.

Відтак, ми можемо по-різному ставитися до "євробляхерів", але вони, так само як і ті українці, які мерзнуть у своїх домівках, – втратять право на протест. Йдемо далі. Обмеження щодо ЗМІ. Дивіться – то є добре, якщо за допомогою воєнного стану чинна влада зможе "зачистити" український інформпростір від ворожих проросійських телеканалів, але погано, якщо чинна влада скористається воєнним станом, аби під шумок позбутися опозиційних до себе ЗМІ. Поясню, простіше – добре, якщо закриють NewsOne та 112-й, погано, якщо закриють ще й 24-й канал. І, повірте, я зараз це кажу не тому, що боюся втратити роботу – я вже встиг зробити собі операцію з відновлення зору, відтак, воєнктомат вже не зможе мені відмовляти...

А от з кредитами від МВФ не дуже зрозуміло. Ми якраз мали черговий отримати – чи дадуть нам його, якщо в країні воєнний стан? Незрозуміло. Тоді в 2014 році Порошенко казав, що воєнний стан означатиме припинення фінансування України – саме цим, іще раз хочу наголосити, тоді й пояснювали, чому попри російську агресію офіційний Київ відмовляється запроваджувати воєнний стан. І єдине, що нині змінилося у ситуації з 2014 року, це те, що Росія проявила відкриту агресію, вже не прикриваючись "зеленими чоловічками", донецькими так званими "шахтарями" чи луганськими "трактористами". Тепер напад на українські кораблі здійснив Чорноморський флот РФ, відтак й воєнний стан в Україні можливо буде для міжнародної спільноти більш так би мовити легитимним, й вона не припинить підтримку Києва.

Крім того, зараз ще раз спробую відсторонитися від емоційної складової сьогоднішньої ситуації й проаналізувати її на тверезу голову. Та от, як не крути – найбільше преференцій від введення воєнного стану отримує таки чинний президент. Тепер ми забуваємо вже про корупцію, здорожчання газу та протести "євробляхерів" – ця ще вчорашня кричуща повістка дня натепер стає абсолютно неактуальною, тепер нас хвилює лише війна. Відтак Порошенко для нас стає прийнятнішою кандидатурою на посаді Верховного головнокомандувача, ніж Вакарчук чи Зеленський. А ще можна вважати, що відтермінування президентських виборів – це така собі перевірки реакції Заходу. І якщо там почнуть обурюватися й називатимуть запровадження воєнного стану та скасування перегонів узурпацією влади, тоді Порошенко у Новорічну ніч, у переддень до того, як мали б бути оголошені ті вибори, вийде зі зверненням до українського народу й оголосить про скасування воєнного стану, скаже, що все готовий зробити заради того, аби вибори відбулися – так він себе й миротворцем виставить і демократом. Тобто – ще раз – таке от у мене зараз складається враження, що найбільше преференцій від цієї ситуації отримає саме Порошенко. Зауважу, це моя особиста думка, я просто з вами нею ділюся, але у жодному разі її вам не нав'язую, адже також можу помилятися.

...І я б навіть радий був би тут помилитися. Але от щодо війни з Росією й запровадження чи скасування воєнного стану, то що нам зараз хвилюватися – війна з Росією триває вже 5 років, просто учора нам Москва про це нагадала.