Затверджені правила відповідають директивам Європейського союзу. А головне – допоможуть отримати більше інформації про стан вод в Україні.
У Мінприроди запевняють, що від тепер моніторинг вод в Україні відбуватиметься чітко за європейськими стандартами. Важливим аспектом у змінах є те, що новий порядок знімає дублювання функцій між різними суб'єктами моніторингу, передбачає чітку процедуру та системний підхід до відстеження стану наземних, підземних та морських вод. Простіше кажучи, в Україні вже не буде абсурдної ситуації, коли кілька органів досліджували одні й ті ж показники, а за іншими не слідкував ніхто. Або коли різні органи вимірювали стан води у різних одиницях. І в результаті – загальнодержавна програма моніторингу не давала чіткої картини стану водних ресурсів.
Читайте також: Рада скасувала підвищення екологічного податку за викиди двоокису вуглецю
Документ – інноваційний для Українию. Нові правила передбачають проведення моніторингу на конкретних масивах поверхневих вод, згідно з європейськими стандартами. Стан води у водоймах визначатиметься, в тому числі за переліком пріоритетних забруднюючих речовин. А це ті, які чинять найбільшу шкоду навколишньому природному середовищу та людині. 45 пріоритетних забруднюючих речовин водойм визначатимуться на високотехнологічному сучасному обладнанні, яке дозволяє їх фіксацію навіть у дуже низьких концентраціях. Відтепер державний моніторинг масивів поверхневих вод проводитиметься за біологічними, гідроморфологічними, хімічними та фізико-хімічними показниками,
– запевнив голова ГО "Всеукраїнська організація "Зелений Фонд. Подолання гуманітарних та екологічних катастроф" Максим Фролов.
Експерти надіються, що нова система моніторингу дозволить реально оцінити ситуацію зі станом водних ресурсів в Україні і надалі на підставі цих даних будуть ухвалюватися ефективніші управлінські рішення.
Тішить, що нова система моніторингу дасть можливість кожному громадянину та експерту отримувати у доступний спосіб і по-європейськи класифіковані дані про стан водних масивів, басейнів річок загалом. Дані, отримані у результаті моніторингу, будуть оприлюднюватися на спеціалізованому порталі.
Отже, європейська система моніторингу поверхневих, підземних та морських вод передбачає:
1. Чіткий розподіл обов'язків між організаціями, які вимірюють показники, без дублювання повноважень.
2. Розширений список біологічних, гідроморфологічних, хімічних і фізико-хімічних показників для моніторингу.
3. Запроваджений шестирічний цикл моніторингу.
4. Введена класифікація стану вод: 5 класів екологічного стану і 2 класи хімічного стану.
5. Збільшення кількості пунктів моніторингу вод із сотень до декількох тисяч.
Керівник напряму "Економічна співпраця, енергетика, інфраструктура та навколишнє середовище" Представництва ЄС в Україні Йоганнес Баур зазначив, що прийняття загальноєвропейських норм в Україні – це значний крок на шляху впровадження стандартів ЄС у сфері якості води та управління водними ресурсами. Її виконання вимагатиме не лише організаційних зусиль, а й сучасного обладнання, фінансування та навчання спеціалістів. Тому ЄС продовжить надавати підтримку в цій сфері.
Щоправда, саме в питанні оновлення очисних ресурсів, критики нових правил вбачають найбільшу проблему. Адже левова частка українських лабораторій оснащена застарілими приладами. Оновити усі не вдасться. Каналізаційні споруди та мережі населених пунктів на понад 70% зношені, відповідно працюють неефективно. Очисних зливових вод взагалі годі знайти. Тому деякі екологи пропонують спершу взятись за фундаментальні кроки на шляху до покращення стану вод. А вже тоді запроваджувати норми їх дослідження.