Невесела статистика

Нещодавня смерть меру Сеула ще раз підкреслила проблему самогубств в азіатських країнах, особливо в Японії та Південній Кореї. Та Пак Вон Сун лише останній з когорти відомих людей, які вирішили вбити себе в цьому регіоні. 24 канал спробував розібратися у проблемі.

Так чинив навіть колишній президент Півдня Но Му Гьон (через звинувачення у корупції). Меру Сеула ж закидали сексуальні злочини проти його секретарки. Загалом, причини різні: депресії, знущання онлайн, знищена репутація або кар'єра, завелике робоче навантаження.

Читайте ще Реальність і "Паразити": як насправді живуть у Південній Кореї

Журналістам навіть видали спеціальні методички, як висвітлювати подібні події, бо стаються вони вкрай регулярно. Особливо, в ПІвденній Кореї – 26,6 людей на 100 тисяч населення вкорочують собі віку. Це один з найвищих показників у світі. Журналістів наполегливо просять не вказувати мотив, місце смерті та спосіб, яким смерть була заподіяна.

Дані Організації Економічної Співпраці та Розвитку трохи менші – 23 людини на 100 тисяч – але це все одно перше місце серед усіх членів. Чоловіки вчиняють так удвічі частіше за жінок, ризик здійснити суїцид зростає, як люди стають старшими.

Прощання з мером столиці Південної Кореї / Фото Al Jazeera

Що стало причиною Загадкова смерть мера Сеула: розсекретили його передсмертну записку

Тим не менше, навіть серед молодих людей та підлітків суїцид –головна причина смерті.

Це хронічна проблема, яка мучить країну вже більше 10-ти років, – сказали у спеціальній доповіді.

Рівень у групі 9-24 роки склав 9,1 самогубство на 100 тисяч населення на 2018 рік. У 2017 цей же показник був лише 7,7. Але пік – 10,3 самогубства – був досягнутий у 2009 році.

Південні корейці у віці 13-24 років найбільше хвилювались через свою зовнішність, навчальні результати та майбутню роботу. 28,2% учнів старших класів страждали від депресії у 2019 р, 6,7% пробували палити, 15% вживали якусь форму алкоголю. Серйозний стрес для отримання місця в університеті створює додатковий тиск та стрес. Подекуди оцінки вивішуються публічно, що принижує дітей, які вчаться погано. Якщо місце у ВНЗ не здобуто, то підлітки можуть вбити себе.

Мало дітей, багато старих

На тлі економічних проблем та рекордно низької кількості шлюбів, народжуваність в Південній Кореї впала до мінімального рівня за всю історію. Очікується, що доля корейців 60 років і старше у 2025 році становитиме 20% від усього населення. За цим показником Південна Корея – вікове суспільство.

Самогубства зірок у Південній Кореї: безкінечне коло

Троє зірок, які вчинили самогубство останнім часом / Колаж Insider

Доволі часто йдуть з життя у Південній Кореї співаки та/або актори. Журналіст Кім Де О написав колонку для The Guardian, де описав 30 подібних ситуацій. Він розповідає як під час передачі він спостерігав за ведучим Ан Чже Гваном. Він поводився дивно, нервово ходив студією. Причина була у бізнесі, яким Ан займався на стороні, там були проблеми.

Його завалили скаргами, негативними коментарями, онлайн-бойкотом. Кім звернувся до присутньої акторки, та сказала: вона знає про ситуацію Ана, його друзі намагаються допомогти. Але у серпні 2008 року Ан покінчив з собою. Звичайно, ЗМІ растиражували, як Кім Де О підтримує цю саму знайому біля госпіталя, бо вона не могла йти від шоку.

Актуально Помер 28-річний артист Кім Чжон Хван, який співав у гурті TST

Вони подали це як "шок від неможливості отримати гроші з померлого актора". Це правда, бо багато хто давав в борг Ану гроші, ця жінка просто стала найпростішою ціллю. Її звали Чой Джін Сіль – одна з найпопулярніших акторок Південної Кореї – але минуло 40 днів після самогубства Ана і вона зробила теж саме.

Пішла з життя через чотири години після вечірки з друзями. Її останніми словами були "Як жертва ненависті в інтернеті, я не думаю, що образливі коментарі мають бути дозволені. Я хочу виступати за їх заборону, піти з розважального бізнесу, займатися благодійністю. Як Одрі Гепберн! Я так втомилася від цього всього".

Страшніше за все, що у 2010 році її молодший брат, Чой Дзін Юн, вбив себе. Далі – колишній чоловік та батько двух дітей Джін Сіль – ексгравець у бейсбол Чо Сьон Мін наклав на себе руки у 2013, зробивши дітей сиротами. І знову причиною стали образи в Інтернеті.

Пройшло 6 років, мало що змінилося. Тепер історія стосувалася відомих зірок, яких називали K-pop Idols (або просто "айдоли"). Це Суллі, яка мала важку депресію – колишня солістка групи f(x), її подружка Гу Хара (її гурт Kara став одним з перших у Кореї, який пробився на міжнародну арену) та актор Ча Ін Га. Він пішов з життя у грудні 2019 року.

Суллі та Гу Хара були найкращими подругами з молодого віку / Колаж allkpop

У випадку Гу Хари, до звичних проблем в мережі додалася ще прихована камера (spy-cam porn – 24). Суллі виставляла контраверсійні фото, шукаючи розуміння від фанів, але "нарвалася" лише на критику. "Ми страждаємо від болю, який навіть не можемо обговорити з родиною та друзями. Невже немає нікого, хто може обійняти?", – писала вона в своєму Instagram.

Жертвами цього виду насилля стають багато дівчат та жінок у ПІвденній Кореї, навіть у приватних місцях як туалети. Тож коло може продовжуватись безкінечно. Кім Де О все ще боїться отримати повідомлення вночі про смерть чергової місцевої знаменитості.

Проблемне суспільство: що викликає хвилю суїцидів

Незважаючи на зовнішний гламур, в суспільстві Кореї є багато проблем / Фото Elite Readers

Кім Де О покладає провину на суспільство Південної Кореї, яке уважно слідкує за розлученням зірок та шукає "винну сторону" та на репортерів, які думають лише про те, скільки ця новина збере кліків на сайті.

Те ж саме і з темою самогубств, навіть якщо ЗМІ поширюють відверту неправду. Втім, Кім визнає: простого рішення тут немає. Журналісти у розважальному бізнесі оплачуються погано, їхня робота нестабільна. Тому вони зазвичай не можуть пропустити щось навколо багатих селебріті.

Індустрія розваг теж не райське місце, визнає Кім. Там відносяться до своїх зірок як до товару, з якого треба стягнути максимальну суму за обмежений час. Багатьох не навчають жити, але лише співати та танцювати, щоб потрапити "на олівець" менеджерам зі спеціальних компаній. І вже там з них можуть зробити зірок.

"Це спартанський режим тренувань з раннього віку, – каже журналіст Лі Гарк Джун, який випустив книжку та спродюсував документальний фільм про становлення К-попу та його індустрії. – У них рідко є шанс розвинути відносини та навчатися у школі, як їх одноліткам".

Безжальна індустрія

Якщо повезе й те – одиницям. Та й зірковий статус триває недовго, бо нові молоді люди захоплюють сцену. "Старі" "айдоли" стають акторами, сольними співаками, ведучими ток-шоу. Не всім вдається цей перехідний етап. Падіння може бути так само неочікуваним, як і зліт і все – у молодому віці. Професія дуже вразлива до психологічних проблем, розповідає пан Лі NYT.

Бо зірки фактично живуть в соцмережах, де їх "випробовують кожен день". У скандал можна втрапити легко: зізнатися, що феміністка (навіть це слово викликає вкрай різку реакцію – 24), вийти за межі створеної фанатами та середовищем ролі там, где все контролюють чоловіки. "Якщо жінка-кумир щось каже, це вважається лише пошуком уваги, – пояснила редакція ЗМІ "Ханькоре" після смерті Суллі. – Вона хотіла бути вільною жінкою, вирватися з кола споживання співачок, як секс-ляльок".

Для жінок це ще гірше, бо тут суспільство на додачу цікавиться їх особистим життям, особливо його кричущими деталями. Навіть, якщо це неправда (особливо якщо це неправда). Наразі, побажання смерті іншому користувачу в Інтернеті може призвести до штрафу у 2000 доларів США вже за перший випадок.

Про бідність треба поговорити окремо. Незважаючи на те, що Південна Корея вважається багатою та розвинутою країною, нерівність у прибутках поляризує корейців. Роботодавці часто не хочуть винаймати нових співробітників чи підвищувати зарплатню існуючим. Ринок праці жорстокий та дуже конкуретний, там легко залишитися за бортом.

Робота серед офісних працівників часто майже цілодобова та виснажлива, понаднормові часто не передбачені. Люди змушені працювати у вихідні та вночі. Через це все накопичується хронічна втома. Уряд не робить достатньо, щоб знизити рівень самогубств, не вирішуючи соціальні проблеми, які лежать в основі цієї ситуації.