Біографія Шарля Мішеля
Шарль Мішель народився 21 грудня 1975 року у місті Намюр та став старшим сином у сім`ї. Батько Шарля – Луї Мішель – досить відомий європейський політик, раніше працював міністром закордонних справ Бельгії, а також комісаром Європейського Союзу з питань розвитку та гуманітарної допомоги, членом Європейського парламенту.
Дізнайтеся більше: Після Туска Європейську Раду очолить прем’єр Бельгії Шарль Мішель
Політична кар`єра
Ще у підлітковому віці Шарль Мішель роздавав політичні листівки свого батька та вступив в організацію "Молоді реформатори-ліберали Жодуані". Відтоді протягом семи років був її президентом. Окрім цього досягнувши повноліття став радником у провінції Валлонський Брабант.
У цей час юний Мішель навчався на юридичному факультеті Брюссельського франкомовного вільного університету та Амстердамського університету та здобув диплом адвоката.
Вже у 25 років 2000 року Шарль Мішель став наймолодшим міністром внутрішніх справ в уряді Валлонії за усю історію Бельгії. Того ж року молодик потрапив на роботу до міськради міста Вавра де пізніше став радником з містобудування, а також прес-секретарем Реформаторського руху. А потім і мером міста.
З 2007 року Мішель замінив Арманда де Декера, адже обійняв посаду міністра розвитку і співробітництва. В цей час він все ще продовжував працювати в третьому уряді Верхофстадта, першому Летерма, Ван Ромпея і другому Летерма. Окрім того він все ще виконував обов`язки мера Ваври.
Після невдачі тогочасного президента партії Дідьє Рейндерс на парламентських виборах 2010 року Мішель став кандидатом на пост президента партії. Вже наступного року він виграв внутрішні вибори та подав у відставку міністерської посади. Через це їхні стосунки з Рейденсом стали напруженими на багато років.
По закінченню парламентських виборів 2014 року король Бельгії Філіп доручив Шарлю Мішелю і лідеру партії "Християнські демократи та фламандці" Крісу Пітерсу сформувати новий уряд. Тож вже 7 жовтня того ж року партії: "Новий фламандський альянс", "Християнські демократи та фламандці", "Відкриті фламандські ліберали й демократи" і "Реформаторський рух" – підписали угоду про створення правоцентристського коаліційного уряду. Мішель став очільником нового уряду та наймолодшим лідером у Європі. А з 1840 року ще й наймолодшим прем'єр-міністром Бельгії.
Шарль Мішель разом з тогочасним президентом Франції Франсуа Олландом / фото GettyImages
Взимку 2018-го в Бельгії настала політична криза пов`язана з неоднозначністю у поглядах щодо приєднання до першого Всесвітнього пакту за безпечну, впорядковану та регульовану міграцію, який ініціювали в ООН. Суперечки призвели до того, що усі, хто не погоджувався з наміром приєднатися до міграційного пакту – вийшли з коаліції.
18 грудня 2018 Шарль Мішель також подав у відставку, а вже за кілька днів король Бельгії погодив відставку. Не зважаючи на це кабінет меншості Шарля Мішеля, який підтримували Реформаторський рух, Відкриті фламандські ліберали та демократи, а також Християнсько-демократична і фламандська партія продовжили виконувати свої обов'язки до формування нового уряду. Парламентські вибори в Бельгії відбулися 26 травня.
Читайте також: Європарламент схвалив новий склад Єврокомісії: хто туди увійшов
Життя поза політикою
Шарль Мішель одружений на Амелі Дербаудренген, подружжя святкує свій день народження в один день. Пара виховує двох дівчаток – Жанну і Люсі.
Цікаво дізнатися
- Під час роботи в бельгійському уряді Шарль Мішель отримав прізвисько "майстра компромісів". Сформовану коаліцію з 4 партій (франкофонної й фламандської ліберальних партій, християнських демократів і націоналістів) прозвали "коаліцією камікадзе", адже переговори з формування тривали 138 днів, які Бельгія жила без уряду.
- Крім французького, Шарль Мішель досконало знає нідерландську та англійську мови.
- Шарль Мішель 2009 року різко відреагував на заяву Папи Римського Бенедикта XVI про те, що презервативи сприяють поширенню СНІДу та назвав його аргументи "винятковими, скандальними та зовсім безвідповідальними".
- У травні 2014-го року він отримав орден Леопольда І ступеня великого офіцера.