Деталі заяви МЗС щодо наслідків рішення про поділ справи на 2 частини: юрисдикційну та по суті
Як наголосив заступник міністра закордонних справ України Євген Єнін, вищезазначене рішення – абсолютно традиційне та характерне. Про це представник МЗС сказав у коментарі інформаційній агенції Інтерфакс-Україна.
До теми Росія не уникне відповідальності: реакція МЗС на рішення Гааги щодо захоплення моряків
В окремих випадках, дійсно, є практика розгляду одночасно як юрисдикційної фази, так і по суті. Водночас у понад 90 випадках кейсів, суд ухвалює рішення про біфуркацію, тобто про поділ розгляду справи на два елементи, як і сталося цього разу. Мовиться, можливо, про трохи довші часові межі, але це не критично. Буквально про декілька місяців,
– зазначив Єнін.
Він додав, що в інших справах, які з ініціативи України розглядали за аналогічним механізмом, Київ успішно подолав юрисдикційні зауваження РФ. І такі успіхи були як в Міжнародному суді ООН, так і за позовом, згідно з Конвенцією ООН з морського права
Єнін переконує, на біфуркації наполягала російська сторона, і Україна це чітко розуміє.
"Кремль таким чином всіляко намагався затягнути розгляд цієї справи, відтягуючи момент настання відповідальності за порушення нею норм і принципів міжнародного права. Проте, ми постійно йдемо вперед, ми – дуже переконливі в наших юридичних аргументах", – підкреслив дипломат.
За його словами, про силу юридичної позиції України свідчить той факт, що суд майже одноголосно підтримав наказ про застосування тимчасових заходів до Росії. Висловився проти лише один суддя, але він власне і є російським представником.
Ми продовжуємо супроводжувати зазначене питання. Розклад засідань суду передбачено на два роки вперед. Коронавірус, безумовно, може вносити певні корективи, але ми від цього кардинально не залежимо, процес рухається вперед, і десь до кінця 2022 року ми вже розраховуємо на фінальне рішення міжнародного арбітражу в рамках цього питання,
– зауважив заступник міністра.
Зверніть увагу Чому Росія затягує процес щодо звільнення українських моряків: відповідь адвоката
Захоплення українських моряків і суден: коротко про судові справи
- 25 листопада 2018 року росіяни біля Керченської протоки захопили 3 українські кораблі.
- На борту перебували 24 українських моряки. Росія взяла їх у полон.
- У 2019 році Україна почала міжнародне арбітражне провадження проти Росії за цією справою.
- У травні 2019 року Міжнародний трибунал ООН з морського права засудив Росію. Відповідно до рішення трибуналу, Росія мала б негайно звільнити моряків та повернути кораблі.
- 22 травня 2020 року Україна подала на розгляд Арбітражного трибуналу свій меморандум у цій справі. Він містить виклад фактів, обґрунтування юридичної позиції, а також свідчення моряків та інших посадових осіб.
- Єнін розповів, що під час формування української позиції залучали найкращих експертів. Зокрема, для того, щоб оцінити розмір матеріального збитку кораблям, уряд України найняв одну з найкращих британських компаній, яка спеціалізується саме на судових експертизах військово-морських суден.
- Сьогодні інформація про розмір збитку є конфіденційною. І відповідно до регламенту Арбітражного трибуналу, Україна не має ніякого права говорити про рівень цих компенсацій до того, поки суд не розгляне це питання.
- За словами заступника міністра закордонних справ, Україна передбачила всі компенсації – мовиться не лише про моральні страждання, а і про шкоду здоров'ю та про матеріальні збитки українським Військово-морським силам.
- Єнін наголосив, що російська сторона незаконно утримувала кораблі та фактично понівечила там все обладнання. Зникли навіть особисті речі моряків, а всі кольорові метали з обшивки просто варварським чином було вирізано.
До речі Суд відмовився передати АРМА танкер Neyma, яким Росія блокувала Керченську протоку
Моряки, що потрапили у полон у 2018 році / Інфографіка 24 канал
