Таку думку сайту "24" висловив голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко, коментуючи третю річницю з початку Євромайдану.
Експерт нагадав: з приводу Незалежності також було розчарування: хотіли кращого, швидкого і світлого майбутнього після відділення. В результаті майже 10-літня криза. Але в незалежності українці не розчарувалися. Так само з Майданом. Було розчарування в першому, тепер у другому. Це, за словами Фесенка, емоційні гойдалки: завищені очікування – потім розчарування.
При цьому, як вважає експерт, велика частина негативних наслідків не пов'язана з Майданом, як таким. Падіння економіки і втрата частини території є наслідком російської агресії.
Соціально-економічні проблеми і війна сприймаються дуже болісно. Активісти Майдану болісно сприймають відсутність швидких політичних змін, те, що не перемогли корупцію, а старі проблеми і хвороби залишаються,
– говорить політолог.
Але зміни, переконаний Фесенко, відбулися істотні і в деяких сферах навіть кардинальні та радикальні. Насамперед, зміни геополітичного характеру.
У світлі подій 2014 роки не стільки самі українці, скільки Росія нас відштовхнула в сторону Заходу. До речі, велика частина вимог, які були висунуті на Майдані в частині євроінтеграції, виконані. Підписано Угоду про асоціацію з ЄС. Скоріше за все, до кінця року буде рішення по безвізу. Але шлях до членства в ЄС буде складним і невизначеним,
– зазначає він.
Водночас, зауважує Фесенко, відносини з Росією уже не будуть такими, якими були в перші 20 років української незалежності.
Крим і війна на Донбасі зіпсували відносини дуже надовго і, головне, повернутися назад не вийде. Якщо будуть вибудовуватися конструктивні відносини, то на новій основі. Навіть, якщо в майбутньому відбудеться розчарування в європейській інтеграції, то все одно не буде повороту в бік Росії. Швидше, виникне форма українського м'якого ізоляціонізму,
– підкреслив експерт.
Що стосується протестів, то, вважає Володимир Фесенко, невдоволення присутнє, але особливих рухів немає. Зараз головний фактор можливих протестів залежить від того, як себе поведуть і з якого приводу ветерани АТО і громадські активісти можуть вийти на вулицю. Протести, на його погляд, стримує тотальна недовіра до політиків.
2/3 українців нікому не довіряють. Не тільки Петру Порошенко, а й Юлії Тимошенко, Міхеїлу Саакашвілі. Якщо проводити аналогію з двома Майданами, то в перший раз, крім невдоволення владою, був фактор надії. Зараз цього немає. Теоретично і практично Майдан можливий. Але коли і з якого приводу, невідомо. Феномен Майдану в його непередбачуваності. Але поки немає соціальних і психологічних передумов,
– підкреслив Фесенко.
Читайте також: Згадати все: що обіцяли політики після перемоги Революції гідності
Нагадаємо, 21 листопада в Україні відзначають День гідності і свободи на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчевої революції (2004) та Революції Гідності (2013).