
В Україні відзначають День гідності і свободи / Online.ua
Українці у черговий раз зіштовхнулися з ситуацією, яку переживали вже неодноразово – завищені очікування, які обертаються швидкими розчаруваннями.
Таку думку сайту "24" висловив голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко, коментуючи третю річницю з початку Євромайдану.
популярні відео
Експерт нагадав: з приводу Незалежності також було розчарування: хотіли кращого, швидкого і світлого майбутнього після відділення. В результаті майже 10-літня криза. Але в незалежності українці не розчарувалися. Так само з Майданом. Було розчарування в першому, тепер у другому. Це, за словами Фесенка, емоційні гойдалки: завищені очікування – потім розчарування.
При цьому, як вважає експерт, велика частина негативних наслідків не пов'язана з Майданом, як таким. Падіння економіки і втрата частини території є наслідком російської агресії.
Соціально-економічні проблеми і війна сприймаються дуже болісно. Активісти Майдану болісно сприймають відсутність швидких політичних змін, те, що не перемогли корупцію, а старі проблеми і хвороби залишаються
Але зміни, переконаний Фесенко, відбулися істотні і в деяких сферах навіть кардинальні та радикальні. Насамперед, зміни геополітичного характеру.
У світлі подій 2014 роки не стільки самі українці, скільки Росія нас відштовхнула в сторону Заходу. До речі, велика частина вимог, які були висунуті на Майдані в частині євроінтеграції, виконані. Підписано Угоду про асоціацію з ЄС. Скоріше за все, до кінця року буде рішення по безвізу. Але шлях до членства в ЄС буде складним і невизначеним
Водночас, зауважує Фесенко, відносини з Росією уже не будуть такими, якими були в перші 20 років української незалежності.
Крим і війна на Донбасі зіпсували відносини дуже надовго і, головне, повернутися назад не вийде. Якщо будуть вибудовуватися конструктивні відносини, то на новій основі. Навіть, якщо в майбутньому відбудеться розчарування в європейській інтеграції, то все одно не буде повороту в бік Росії. Швидше, виникне форма українського м'якого ізоляціонізму
Що стосується протестів, то, вважає Володимир Фесенко, невдоволення присутнє, але особливих рухів немає. Зараз головний фактор можливих протестів залежить від того, як себе поведуть і з якого приводу ветерани АТО і громадські активісти можуть вийти на вулицю. Протести, на його погляд, стримує тотальна недовіра до політиків.
2/3 українців нікому не довіряють. Не тільки Петру Порошенко, а й Юлії Тимошенко, Міхеїлу Саакашвілі. Якщо проводити аналогію з двома Майданами, то в перший раз, крім невдоволення владою, був фактор надії. Зараз цього немає. Теоретично і практично Майдан можливий. Але коли і з якого приводу, невідомо. Феномен Майдану в його непередбачуваності. Але поки немає соціальних і психологічних передумов
Читайте також: Згадати все: що обіцяли політики після перемоги Революції гідності
Нагадаємо, 21 листопада в Україні відзначають День гідності і свободи на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчевої революції (2004) та Революції Гідності (2013).
Повʼязані теми:
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter