Тому у юридичній компанії "Міллер" вирішили проаналізувати інцидент й пояснити найбільш поширені питання. Що говорять юристи з приводу стрілянини у Дніпрі – передає 24 Канал.
До теми Патрульний застрелив чоловіка у Дніпрі: все, що відомо про інцидент
Що відомо про стрілянину
Юристи нагадали, що, за офіційною версією ДБР, поліцейські під час патрулювання намагалися зупинити елітне авто, водій якого порушував правила дорожнього руху. Коли автомобіль усе ж зупинився, то чоловік почав поводити себе агресивно й, ймовірно, мав ознаки алкогольного сп'яніння.
Про розвиток наступних подій можна говорити лише з інформації, яка є на записах у мережі. Так, на них видно, що жінка, яка також перебувала в авто, усіляко чинила супротив, ймовірно, сідала на місце водія та не виконувала вимоги правоохоронців. Згодом на відеозаписах видно, що чоловік вийшов з автомобіля й пішов у бік правоохоронців. Він влаштував сутичку й напав на одного з патрульних. після цього поліцейський застосував вогнепальну зброю й вистрелив у чоловіка, який від отриманих поранень загинув.
У ДБР попередньо кваліфікували дії поліцейського за частиною 1 статті 115 "Умисне убивство", частиною 3 статті 365 Кримінального кодексу "Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу, що спричинили тяжкі наслідки".
Які питання найчастіше обговорюють у мережі
Стрілянина у Дніпрі викликала чималу зацікавленість у суспільстві. Українці почали висловлювати свої думки з приводу цієї ситуації й передчасно робити висновки – хтось захищає правоохоронців та виправдовує їх дії, інші ж – засуджують патрульних.
Так, у мережі особливо цікавляться, чому поліцейський вистрілив. Як пояснюють юристи, у пункті 1 частини 4 статті 46 Закону України "Про Національну поліцію" зазначено, що поліцейський уповноважений у виняткових випадках застосовувати вогнепальну зброю, зокрема для відбиття нападу на поліцейського або членів його сім'ї, у випадку загрози їхньому життю чи здоров'ю.
Також чимало уваги приділяють тому, чому поліцейський не попередив про застосування зброї. Юристи пояснили й це питання. Вони наголосили, що правоохоронці мають попереджати про застосування зброї. Проте у статті 43 Закону України "Про Національну поліцію" є винятки, коли поліцейський має право не попереджати про застосування зброї.
Коли поліцейський може не попереджати про застосування зброї / Скриншот
Крім того, у законодавстві визначений перелік випадків, коли можна застосовувати зброю без попередження:
- при спробі особи, яку затримує поліцейський із вогнепальною зброєю в руках, наблизитися до нього, скоротивши визначену ним відстань, чи доторкнутися до зброї;
- у разі збройного нападу, а також у разі раптового нападу із застосуванням бойової техніки, транспортних засобів або інших засобів, що загрожують життю чи здоров’ю людей;
- якщо особа, затримана або заарештована за вчинення особливо тяжкого чи тяжкого злочину, втікає із застосуванням транспортного засобу;
- якщо особа чинить збройний опір;
- для припинення спроби заволодіти вогнепальною зброєю.
Крім того, юристи звернули увагу на те, що ДБР тепер має довести, що патрульний вчинив саме "умисне вбивство".
Для кваліфікації дій поліцейського як умисне вбивство слідчі ДБР повинні будуть довести існування у поліцейського наміру та бажання саме спричинити смерть водія. З практики, у подібних ситуаціях це вкрай спірне питання, але воно прямо впливає на існування складу кримінального правопорушення у діях поліцейського. Як правило, це доводиться комплексом доказів. Зокрема, це може бути й локалізація тілесних ушкоджень на тілі потерпілого. Простіше кажучи, якщо поліцейський зробив постріл у голову потерпілому, то малоймовірно, що він розрахував затримати його живим,
– заявили юристи.
Також важливо, аби були встановлені усі факти інциденту: що саме передувало події, яка зафіксована на відео; що саме стало причиною та підставою для спроби затримання пасажирки авто; психологічний стан учасників події.
Юристи також наголосили, що має бути зареєстроване також провадження за фактом нападу на поліцейських. Адже цей факт також забезпечить повноту розслідування й допоможе з'ясувати, чи дійсно було перевищення службових повноважень.
"Будь-які конфлікти з правоохоронцями мають відбуватись винятково у правовому полі. Вважаємо неприпустимим визначати винуватого, виходячи виключно з закріплених суспільством кліше. Повну оцінку даної події мають дати слідчі та суд, ґрунтуючись на неупередженому дослідженні всіх доказів", – наголосили юристи.