Мільйони кілометрів нерухомості
ВВС починає свій текст з "поганих новин для Данії": президент США Дональд Трамп на початку вересня не приїде в гості, як планувалося. Чому? Прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен заявила, що не продасть йому Гренландію – велику острівну територію.
Читайте також: Ціна Гренландії: Washington Post розкрила, скільки Трамп планував витратити на покупку острова
"По суті це – велика угода з купівлі нерухомості", – заявив Трамп, але Данія відмовилася від такої пропозиції.
Фредеріксен зазначила, що пропозиція Трампа є "абсурдною", а прес-секретар Данської народної партії заявив, що це – "остаточний доказ того, що він збожеволів".
Чому ж Дональд Трамп хоче придбати територію, яка належить іншій країні? Нафта. Багато нафти та газу.
Гренландія є частиною Арктики. А, за підрахунками вчених, 13% світових нерозкритих запасів нафти та 30% газу – під льодом Арктики. Трамп же є прихильником цих природних ресурсів.
У березні 2017 року він підписав розпорядження для кожної частини США послабити свої правила щодо викопного палива, щоб можна було більше видобувати та використовувати в Америці. При цьому він не вважає, що зміни клімату є загрозою, і витягнув США з Паризької кліматичної угоди.
Також вважається, що під землею Гренландії є величезні запаси корисних копалин з можливостями видобутку вугілля, цинку, міді та залізної руди.
Але, хоча Гренландія може бути багата на корисні копалини, наразі вона фінансово залежить від Данії. Також тут високі показники самогубств, алкоголізму та безробіття.
Гренландія на карті світу
За словами експертів, президент США також може бути зацікавлений у "збереженні національної безпеки" через місцерозташування Гренландії. США давно вважають стратегічно важливим острів, який розташований на шляху від Європи до Північної Америки.
Особливо з урахуванням того, що відкриваються нові арктичні морські маршрути – клімат досить стрімко змінюється і танення льодовиків у регіоні пришвидшується.
Дональд Трамп любить будівництво нових об'єктів, а в Гренландії є багато місця – це найменш густонаселена країна в світі.
Тут проживає приблизно 56 з половиною тисячі людей, а її площа – 2,1 мільйона квадратних кілометрів. Для порівняння, у Великій Британії – 67,5 мільйонів людей, хоча її територія майже в дев'ять разів менша.
Але є камінь спотикання на випадок, якщо президент США хоче побудувати тут ще один Trump Tower – 75% Гренландії вкрита кригою. Це значно ускладнить будівельні роботи. Хоча сам президент США пожартував, що робити цього не збирається.
Ідея придбати Гренландію у США вперше була висунута в 1860-х роках за президентства Ендрю Джонсона. Але жодного офіційного кроку не було зроблено до 1946 року, коли Гаррі Трумен запропонував Данії 100 мільйонів доларів за територію. Раніше він виступав з ідеєю обміну земель на Алясці на стратегічні частини Гренландії.
Американським платникам податків варто бути насторожі
Видання Forbes припускає: Дональд Трамп може закохатися в Гренландію. А коли магнат з нерухомості Трамп закохується у майно, це не завжди закінчується добре.
Тепер, коли він є президентом і, схоже, повільно закохується в ідею придбати Гренландію (або, принаймні, говорить про це), настав час придивитися до історії транзакцій мільярдера на ринку, щоб побачити, як ця історія може розгортатися.
У минулому його метою були слава і гроші. Але, як для лідера Сполучених Штатів, ці переговори є набагато серйознішими. Однак Трамп зрозумів одне з того дня, коли він спустився на ескалаторі Trump Tower на Манхеттені, щоб оголосити свою кандидатуру на посаду: він – "діловий хлопець", і президентство цього не змінить.
Коли раніше з’явилися повідомлення про те, що він попросив радників розглянути питання про купівлю найбільшого у світі острова, багато хто припускав, що це – химерний жарт. Можливо, любитель гольфу не усвідомлював, що на 80% покрита льодом Гренландія насправді зовсім не зелена?
Однак згодом Трамп підтвердив, що він дійсно розглядає можливість зробити відповідну пропозицію Данії і заявив про певний стратегічний інтерес.
"Це могло б стати дійсністю", – розповів виданню Джек О'Доннелл, колишній президент і головний директор казино Trump Plaza в Атлантик-Сіті. Але, на відміну від минулих покупок Трампа, які були зроблені за банківські гроші, цей буде фінансуватися платниками податків.
Тож наскільки успішною може бути така угода? Не одразу зрозуміло, які стратегічні переваги він отримує або скільки готовий заплатити за них. Також незрозуміло, хто ще може брати участь у торгах.
Може відбутися торгівля суверенною землею. Хоч цей ринок і "пересох" століття тому, але Трамп зробив кар'єру на купівлі трофейної нерухомості. І, хоча в нього були колосальні провали, також були і великі виграші. Він не вперше займається великими угодами і добре знає, що успіх інвестицій в нерухомість майже повністю залежить від того, що ви заплатили за це. Трамп також вважає, що все має ціну, навіть цілі країни.
Інші красиво малюють на полотні або пишуть чудові вірші. Мені подобається укладати угоди, бажано великі. От від цього я отримую задоволення,
– написав він у своїй книзі, яка називається "Мистецтво укладати угоди".
Ринок приватної нерухомості може запропонувати більш реалістичну відправну точку, однак невикористані запаси нафти та корисних копалин матимуть перевагу. І, оскільки Данія та жителі Гренландії вже сказали "ні", швидше за все, вони розуміють це.
Трампа недооцінюють
Спочатку, коли з’явилася інформація про те, що Трамп думає над тим, щоб США купили Гренландію, автономну данську територію в Атлантичному океані, над цією ідеєю почали сміятися. Про це пише The Washington Times.
Але, як пояснює видання, це ще раз виявляє помилку заздрісних хейтерів Трампа – вони його недооцінюють. Це вказує і на недостатній багаж знань у питаннях економічної та національної безпеки.
Однією із важливих проблем називають "жахливе безправне управління", коли данська еліта сигналізує про екологізм, фактично прирікаючи 55 000 жителів до життя в бідності, а національна безпека несе ризик економічної занедбаності.
Видання зазначає: саме некомпетентність змусила гренландських чиновників звернутися до Китаю, коли вони шукали фінансування інфраструктурних проектів. При цьому The Washington Times з посиланням на розслідування припускає: цю ідею Трамп справді міг подати несерйозно.