Відмінність українського бачення від китайського
Китайські медіа повідомляють, що зараз дві країни активно обговорюють питання щодо участі представників Китаю у саміті миру, який відбудеться у Швейцарії.
Читайте також Замість сплячих режимів – черчиллі і де голлі: яка Європа потрібна світу
До цього часу спеціальний представник Китаю з питань Євразії Лі Хуей тільки одного разу брав участь у зустрічах радників з питань національної безпеки, які проводяться у різних країнах на підтримку українського бачення того, як має завершитися війна між Росією та Україною. Саміт у Швейцарії має відбутися на набагато більш представницькому рівні, тому у Києві докладають зусиль, щоб переконати китайську делегацію взяти участь у цьому заході.
Раніше міністр закордонних справ Китаю Ван І підкреслював, що Китай буде підтримувати проведення будь-яких заходів, які будуть організовані обома сторонами конфлікту.
То ж головною розбіжністю у підходах до саміту є українське бачення того, що російських представників треба запросити до участі у саміті вже після того, як керівники інших держав напрацюють спільний підхід до формули завершення війни.
Водночас китайський підхід полягає у тому, що представники Росії – зокрема Сєргєй Лавров – мають бути учасниками саміту миру з перших днів його проведення. Бо, мовляв, без участі російських представників будь-який діалог приречений на фіаско й перетвориться швидше на декларацію пошуку шляхів миру, ніж на справжні можливості закінчити війну в Україні в осяжному майбутньому.
Дискусія щодо китайської участі пов'язана саме з тим, коли потрібно запрошувати Лаврова чи якогось іншого російського представника – уже на перший саміт чи наступні заходи, якщо вони взагалі відбудуться.
Київ сподівається на китайське посередництво
Та варто нагадати, що тут проблема може бути пов'язана не лише з українською позицією, а й з російською. Російська сторона ігнорує саміт миру не тільки тому, що у Києві не бачать підстав для запрошення росіян на таку серйозну зустріч. Річ у тому, що у Москві не вважають Швейцарію слушним місцем для проведення будь-яких миротворчих зустрічей. Для МЗС Росії Швейцарія більше не є нейтральною країною і за її посередництва не можуть відбуватися перемовини про завершення війни.
Важливо Війна – це не лише ракети: як живуть українці в окупації
Навіть якщо уявити, що Україна погодилася б з умовами китайської дипломатії, то, швидше за все, Пекіну не вдалося б переконати Москву у необхідності взяти участь у заході.
У цій ситуації головним лишається відповідь на питання – чи дійсно хтось з китайських представників буде готовим взяти участь у саміті, який відбудеться у Швейцарії. Також важливо, чи взагалі на цій зустрічі будуть представники країн Глобального Півдня, чи вона виявиться зустріччю представників країн Заходу та України, за підсумками якої будуть ухвалені логічні, та далекі від російських бажань, тези щодо завершення війни.
Саме тому, для українського керівництва дуже важливим є момент хоча б формальної участі китайських дипломатів у саміті миру. Сигнал, який подає Кулеба, має чергового разу засвідчити, що в Києві продовжують сподіватися на китайське посередництво. Після закінчення подорожі по країнах, які пов'язані з війною Росії та України, ну і після перемовин в Москві та Києві Лі Хуей знову підкреслив, що Китай сподівається на мирне вирішення війни й буде сприяти діалогу між сторонами.
Та важливим моментом у китайській позиції залишається необхідність обговорення різних варіантів мирних планів. Тобто фактично, якщо Україна розраховує на участь Китаю у подальших дипломатичних зусиллях, то доведеться погодитися з тим, що дискувати прийдеться не тільки щодо формули миру Зеленського, а й щодо китайських пропозицій. А Пекін, як відомо, хоче скасування санкцій проти Росії, та обговорення російської формули миру, яка передбачає визнання окупованих територій частиною держави-агресорки.