Щодо збиття А-50 лунали різні версії, зокрема, мовилось про використання комплексу С-200, системи Patriot та навіть винищувача F-16. Своїми думками з цього приводу з 24 Каналом поділилися майор запасу, ветеран російсько-української війни Олексій Гетьман та військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.

До теми Нещаслива 9-ка Путіна: що відомо про А-50, який збили над Азовським морем

Чим могли збити А-50

Якщо говорити про ракету С-200, то вона може долати відстань на понад 200 кілометрів. Це дуже старий зенітно-ракетний комплекс. Він не здатний перехоплювати швидкісні, малі цілі чи цілі з малоефективною поверхністю, яка відбиває.

Щодо А-50, то це велика ціль, вона не дуже швидкісна, там велика ефективна відбиваюча поверхня, мінімум метрів 50 – 60. Тому вона виглядала на екранах кругового огляду, як дуже велика ціль,
– зауважив Олексій Гетьман.

Він додав, що побачивши фото хвоста літака Іл-22, можна стверджувати, що це був удар зенітною ракетою. Відтак треба відкинути припущення про роботу F-16 та ракет NASAMS. Також варто критично оцінювати, чи справді правдивим було фото підбитого Іл-22. Адже деякі журналісти зауважували, що судно могло впасти, а не сісти, а зображення хвоста нібито вже було опубліковане раніше.

Якщо це світлина саме цього літака, то це точно якась зенітна ракета. Тому що елементом, який вражає, у ракеті є не безпосередньо вибух, він потрібен для того, щоб розкидати дрібні уламки, кубики, шпиці. Вони завдяки кінетичній енергії руху повітряної цілі роблять з літака таке сито,
– розповів Олексій Гетьман.

Тобто ракета у точці найбільшого зближення з ціллю – вибухає й робить це цілеспрямовано в бік цілі. Вибух відбувається у вигляді конуса. Уламки, які ми бачили на хвості літака, є дуже схожими до цього.

Росія може перебільшувати характеристики своєї зброї

Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко зауважив, що є різні модифікації С-200, які мають відстань на понад 200 кілометрів. Проте однозначно погодитись з цією версією він не може.

Річ у тому, що ми переробили ці ракети для використання по поверхні. Їхня ефективність проти ешелонованої ППО росіян нижча, ніж у крилатих ракет Storm Shadow/SCALP-EG та інших засобів ураження. Ешелонована протиповітряна оборона має можливість їх перехоплювати,
– підкреслив Коваленко.

Щобільше, ракета С-200 не має феноменальної швидкості та функцій, як у Storm Shadow/SCALP-EG. Останні здатні встановлювати перешкоди у форматі радіоелектронної боротьби, а також протидіяти перешкодам з боку РЕБ. Крім цього, вони мають низький рівень помітності фіксації та супроводження засобами радіолокаційної розвідки.

Якраз С-200 є досить великою, можна побачити, коли відбувся пуск і її перехопити. Російська ППО з цим справляється. Тому С-200 теоретично могла збити А-50, але в мене є сумніви, що це було саме так,
– зауважив Коваленко.

Щодо використання Patriot, то офіційно з відкритих джерел відомо, що максимальна дальність ураження цих ракет – 160 кілометрів. Можна припустити, що ними збили А-50, ризикуючи, що саму установку розташували біля лінії боєзіткнення. Хоча просто так цього ніхто б не робив, обов'язково має бути буфер безпеки. Адже ми бачимо, що навіть російські БпЛА "Ланцет" залітають на 70 кілометрів углиб тилової території. Тому це величезний ризик.

Втратити Patriot – це все-таки набагато більша репутаційна втрата, ніж знищення А-50. Але виникає інше питання – Іл-22. Він був збитий над Азовським морем на значно більшій відстані від А-50, ближче до самого Керченського мосту. Тобто це за межами дії Patriot,
– підкреслив Коваленко.

Він додав, що Росія, коли рекламує свою зброю, яка нібито "не має аналогів", то у більшості випадків завищує її технічні характеристики. Це стало особливо помітно у 2022 – 2023 роках, коли Україна почала знищувати велику кількість зброї окупантів. Тоді було очевидно, що її якість відрізняється в гірший бік.

З іншого боку, у західних виробників інша тактика. Коли вони презентують свої вироби, то говорять про характеристики, які не перевищують або точно відповідають цій зброї, а навіть можуть бути й зменшені,
– розповів Коваленко.

Якщо в Ірані, Росії чи КНДР розповідають про гіперзвукову ракету, яка може летіти відстань на 150 тисяч кілометрів, то, звісно, ми розуміємо, що це перебільшення. Однак, максимальних можливостей західної техніки не знає ніхто. Їх можна повноцінно встановити тільки, використовуючи у бойових діях.

Чи знають росіяни, чим збили А-50

Щодо того, чи зможе Україна повторити такий удар, то все знову ж таки залежить від питання про те, якою зброєю знищили повітряне судно.

Якби ми сказали, чим саме його збили, то тоді питання – зможемо чи не зможемо повторити – стало б майже риторичним. Адже росіяни зрозуміли б, які комплекси, технічні характеристики ми маємо, могли б розрахувати, де можна літати, а де ні,
– наголосив Олексій Гетьман.

Це означає, що не варто озвучувати точні дані, тому що окупанти обов'язково їх врахують. Однак, якщо борт Іл-22 справді сів і на ньому залишилася хоча б одна частинка від ракети, то росіянам достатньо подивитися на неї та добре проаналізувати. Люди, які професійно оглянуть літак, зможуть зробити висновки щодо зброї, яка по ньому працювала.

Збиття російських літаків над Азовським морем: контекст

  • Інформацію про збиття А-50 та пошкодження Іл-22 15 січня офіційно повідомив Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. До того ще ніколи в історії не вдавалося знищити літак дальнього радіолокаційного виявлення. Зазвичай такі борти тримають якнайдалі від переднього краю бойових дій. Вони можуть бачити цілі на відстані до 400 кілометрів. Їх супроводжує ще кілька бортів, які захищають від нападу винищувачів.
  • У Росії літаків А-50 дуже мало, як і людей, які вміють ними керувати. За підрахунками Forbes, втрата цього судна є найдорожчою після знищення крейсера "Москва". Його оцінювали у 750 мільйонів доларів. Вартість А-50 починається від 330 мільйонів доларів, а модернізована версія може коштувати близько 500 мільйонів. Виготовляти такі моделі літаків окупанти більше не можуть через дію західних санкцій.
  • На борту судна загинув високопрофесійний екіпаж. Літаком керував 56-річний досвідчений командир В'ячеслав Левченко. За словами його дружини, з ним зник зв'язок 13 січня, після того, як чоловік вийшов на бойове чергування. Левченка називали одним із найдосвідченіших льотчиків Росії. Раніше він пролітав цим літаком Красною площею на параді у 2020 році. Серед інших загиблих – кадрові військові у високих званнях.