Як розповіли у МінТОТ у коментарі 24 каналу, до участі у так званих виборах було залучено громадян і резидентів 13 країн. Це, зокрема, представники Німеччини, Франції, Швеції, Ізраїлю, США, Кіпру, Іспанії, Італії, Фінляндії, Сербії, Норвегії, Великої Британії. На питання, чи потрапили до їхнього санкційного списку громадяни України, у МінТОТ запевнили, що мовиться лише про громадян вищезазначених країн.

Читайте також: Санкції проти Росії: Євросоюз покарав причетних до виборів Путіна в Криму

Яких обмежень зазнають спостерігачі, що потрапили до санаційного списку від МінТОТ.

– їм буде заборонено в’їзд на територію України;

– якщо у них виявлять майно, що розташовується на території України, можливість ним розпоряджатися буде блоковано;

– вищезазначеним особам буде блоковано можливість займатися економічною діяльністю на території України;

– оскільки вищезазначені особи є громадянами іноземних держав, які визнали окупацію Криму та Севастополя, то буде створено передумови для їх до відповідальності на території держав їхнього проживання.

Читайте також: ЄС ввів санкції проти організаторів виборів в окупованому Криму, – Порошенко

Цей список за пропозицією МінТОТ вже прийняв український уряд "для протидії легітимізації держави-окупанта в українському Криму". Далі за процедурою його мають розглянути на засіданні Ради національної безпеки та оборони, за підсумками якого буде ухвалено остаточне рішення. Лише після цього санкційний список оприлюднять громадськості.

Торік на початку квітня Головний Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу проти очільника МВС Арсена Авакова. Українського чиновника звинувачують у тому, що він "перешкоджав вільному здійсненню російськими громадянами своїх виборчих прав на виборах президента Росії".

Що відомо про так звані вибори президента у Росії та проведення голосування у Криму? Країна-агресор їх провела 18 березня 2018 року, зокрема, попри численні застереження, й на території тимчасово окупованого Криму та Севастополя. Через останнє брати участь у плебісциті на території України МВС дозволило лише дипломатам, а на інших російських виборців поширювалася заборона. Крім того, очільник відомства Арсен Аваков попереджав, що в день голосування громадян РФ не впускатимуть у посольства та консульства в українських містах. Відповідно до Конституції, законодавства України, основних принципів і норм міжнародного права, Статуту Організації Об’єднаних Націй від 26 червня 1945 року та Гельсінського заключного акту від 1 серпня 1975 року, проведення виборів президента Росії у Криму є грубим порушенням. Відтак, більшість українських політиків, включно з президентом, засудили "вибори" президента РФ у Криму.

За словами очільникка Меджлісу кримськотатарського народу, реальна явка у Криму становила 42%: 8% зіпсували бюлетені, а решта 34% були ідеологічно націленими. За результатами підрахунку 100% бюлетенів перемогу на цих "виборах" здобув Володимир Путін: за нього свої голоси віддали 76,69% виборців, що становить понад 56 мільйонів росіян. На другій позиції розмістився кандидата від "Комуністичної партії" Павло Грудінін: він отримав 11,77% голосів виборців.

7 травня відбулася інавгурація Путіна. Це вже його четвертий термін на посаді президента. З 2008 по 2012 рік, за президенства Дмитра Медведєва, він був прем’єр-міністром РФ.

проведення виборів президента україни у Криму: хроніка подій