Їхній статус визначає Закон "Про корінні народи України". Він набрав чинності лише у липні 2021 року.

Варто прочитати Хутір Обирок: Ukraїner розповів про перевинайдення покинутого села

Протягом кількох останніх років команда Ukraїner досліджує в експедиціях різноманіття культур, які співіснують на території України.

Результатом стала серія із майже 30 пізнавальних історій про життя, часом трагічні причини міграцій, побут та культуру, ремесла та мистецтво, цікаві ініціативи представників різних національних спільнот та корінних народів України.

Кримські татари

Кримські татари – корінний народ України тюркського походження, що сформувався на Кримському півострові та у степовій Україні. Вони пережили 3 вигнання з батьківщини:

  • у XVIII столітті Кримське ханство захопила Російська імперія;
  • у 1944 році радянська влада депортувала їх у Центральну Азію;
  • вже у 2014 році Росія окупувала Крим.

Попри те, що кримські татари не знали спокою, вони все ж зуміли зберегти свою мову, багату культуру і традиції. Більша частина кримських татар мають активну громадянську позицію, відстоюючи український Крим. Саме від них сьогодні найчастіше можна почути фразу: "Крим – це Україна!".

Що і як святкують

Кримські татари сповідують іслам, тож відзначають більшість свят мусульманського світу, серед яких – Ораза-байрам. Це свято розговіння, яке завершує 30-денний піст від світанку до заходу сонця протягом місяця Рамадан.

Найбільш священною вважають 27-му ніч місяця Рамадан, що має назву "Кадір геджесі". Вважається, що саме цієї ночі мусульманам дарували Коран. До неї готуються кілька днів: прибирають оселю, цвинтар, вбираються у новий одяг тощо. За день до свята відзначають "Арефе геджесі" або День Арафат.

Зазвичай увечері готують святкову їжу: листкові коржики "катлама", чебуреки, солодощі. На півострові кримські татари завжди всі свята відзначали в родинному колі. На материку ж здебільшого влаштовують заходи на базі мечетей. Святкування починається зі святкового намазу – щоденної молитви, яку кримські татари здійснюють 5 разів на день.

Більше про кримських татар: дивіться відео

Караїми

Караїми – корінний тюркомовний народ України, що проживає на території Кримського півострова з ХІІІ століття. Сьогодні його представників залишилося там приблизно тисяча. Стрижнем караїмської спільноти є їхні вірування: вони визнають Тору, відмовляючись від її догматичних трактувань релігійними установами, бо вважають, що інтерпретувати Святе Письмо має той, хто його читає.

На материковій частині України найбільша караїмська громада діє в Мелітополі, єдина чинна караїмська кенаса – в Харкові. У Києві, Галичі й Луцьку залишились окремі представники колись потужних спільнот.

Що їдять караїми

У Криму, Мелітополі та у литовських караїмських осередках готують традиційні пиріжки з м'ясом – "ет аяклак". Представниці мелітопольської громади вважають, що їхні пиріжки заслуговують бути включеними до списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО, і докладають зусиль, щоб караїмський пиріжок туди потрапив.

Цікаво Ukraїner досліджує українську Австралію: цікава історія Ольги Олейнікової

Загалом караїмська кухня схожа на єврейську, але має низку відмінностей та унікальних страв – це показує взаємозв'язок між юдейським та тюркським походженням спільноти.

Наприклад, караїми мають дещо інший рецепт маци – на відміну від юдейської, де вона пресована, без молока і муки, – у караїмів маца кругла, на воді, молоці і сметані. Відомі також традиційний картопляний пиріг з м'ясом, який у караїмів називається бульбуляк, а ще кибин – пиріг, начинений рисом, цибулею і м'ясом качки.

Більше про караїмів: дивіться відео

Усі історії національних, етнічних спільнот в Україні та їхні дивовижні традиційні свята – у цьому плейлисті.