Журналісти обрали фото: Дениса Шмигаля – прем'єр-міністра, Олега Татарова – заступника очільника Офісу Президента, Андрія Єрмака – очільника ОП й Олени Фіданян – керівниці департаменту освіти Київської міської державної адміністрації. А також – фото президента Володимира Зеленського.
Зверніть увагу Разумков несподівано став другим після Зеленського за рівнем довіри українців
Опитані визнали, що мало поінформовані й про посади, й про осіб, які їх обіймають. У всіх причини різні. Деякі українці вважають – у політиці не роблять акцент на сегмент населення молодшого віку.
Наскільки українські політики впізнавані серед громадян: відео
Що кажуть експерти
"Для чиновника впізнаваність може бути небезпечна, тому що чим більше людей будуть знати, що "з цим питанням треба звертатися саме до цього чиновника" – (більше – 24 канал) претензій та звернень. Чим менше висовуєшся – тим легше живеться", – сказав соціальний психолог Ілля Бачурін.
Цікаво Найзаможніша сотня України: олігархи втрачають мільйони, а батьки нардепів – багатшають
"У нас політична грамотність насправді обмежена самими політиками. Вони могли продукувати більше контенту, аби люди знали, читали і більше впливали, але чи потрібно це політикам? Ні. Чи хочуть вони, щоб люди їх контролювали? Ні", – пояснив політолог Микола Давидюк.
Не знати своїх посадовців цілком нормальне явище для тихої Швейцарії, зазначили експерти, але не для української демократії, яка розвивається.
Політична пасивність громадян веде до цементування наболілих проблем й популізму від політиків та чиновників. Адже останні починають продукувати популізм задля рейтингу, а не реформи. Єдиного рецепта боротьби немає.
Читайте також Балакучі депутати: в кого не закривається рот у Верховній Раді
Проте соціальний психолог Ілля Бачурін зазначив, що поступово усвідомлене громадянське суспільство шукає для себе інструменти щодо того, як позбутися популізму.
Наразі громадяни – безпосередні учасники всіх сфер життя своєї громади. Згідно з Конституцією, право обирати і вирішувати – за народом. Важливо не нехтувати і обов'язком контролювати тих, кому делегували владу.