Ситуація у Венесуелі у 2020 році погіршилася, а революція, запропонована самопроголошеним лідером країни та спікером Національної Асамблеї Хуаном Гуайдо так і не відбулася. 24 канал пропонує переклад статті CNN про Венесуелу у 2021 році.
Цікаво Армія Венесуели зароблятиме за допомогою майнінгу криптовалют: що відомо про задум військових
Невдала спроба захопити владу
Хуан Гуайдо стояв в імпровізованій залі парламенту в непримітному офісі. Кімната була прикрашена національними прапорами. Він сказав опозиційним депутатам, що 2021 рік змінить долю Венесуели: "Це кінець циклу, бо у 2021 Венесуела переродиться та побачить свободу".
На календарі було 5 січня 2021 й він знову просив об'єднатись навколо нього. Десятки людей аплодували, але контраст з майже такою самою подією, що відбулася два роки тому, був разючим. У 2019 Гуайдо стояв перед ревучим натовпом. Його тільки що обрали спікером Національної Асамблеї, яку контролювала опозиція. У лівій руці він тримав невеличку місцеву Конституцію з обличчям революціонера Сімона Болівара. "Клянуся, – сказав він після деякої паузи. – Формально взяти на себе владу національного виконавчого органу у якості президента Венесуели".
Майбутнє виглядало, принаймні, не настільки темним. Для багатьох це здавалося поворотним моментом після виборів, які опозиція визнала сфальсифікованими на користь чинного лідера Ніколаса Мадуро.
Опозиція вважала, що Гуайдо має тимчасово виконувати обов'язки президента, як спікер Асамблеї. Хоча б до нових справедливих виборів. США та 60 інших держав світу швидко визнали його новим лідером в Каракасі. Мадуро ж спирався на Кубу, Росію, Іран та традиційні диктатури Центральної та Південної Америк.
США свого часу звинувачували Мадуро у наркотероризмі / Фото ejinsight.com
Кульмінацією стала невдала спроба державного перевороту у квітні 2019 року. Гуайдо оголосив про це на авіабазі генералісімуса Франсіско де Міранди (вона ж "Ла Карлота"). Там були його союзники та невеличка група солдатів. "Це – останній етап операції "Свобода"! – сказав молодий політик. Втім, спроба провалилася.
Потім протести вщухли, навіть злості на режим поменшало. Оскільки країна бореться зі смертельною (а в умовах Венесуели це буквально – 24) пандемією COVID-19, бажання політичних змін сховали у далеку шухляду. Хоча багато венесуельців вже фігурально стояли на колінах через поганий економічний стан.
Протистояння Гуайдо та Мадуро
На останніх парламентських виборах Гуайдо та його прибічники відмовились брати участь у перегонах. Причиною стала, на їхню думку, "відсутність рівних можливостей". Це сталося після того як Верховний Суд Венесуели, де багато суддів Мадуро, захопив контроль над нелояльними до нього партіями. Потім цей контроль був переданий власне режиму.
Заяви підтримки інших держав поки що так і залишаються заявами – Мадуро при владі, хоч і під інтенсивними санкціями. "Нова Національна Асамблея обрана незаконним шляхом, вона не буде представляти голос венесуельского народу", – сказали у Держдепі США 8 січня.
Що думають за кордоном
Вже зараз за кордоном сумніваються, що Гуайдо виконає обіцянку і принесе народу демократію. Навіть Євросоюз, коментуючи події у цій країні, вже не називає Хуана Гуайдо тимчасовим президентом. Він тепер – лише один з "суб'єктів та об'єктів громадянського суспільства". Навіть спільники-опозиціонери ставлять стратегію під сумнів.Ще 23 серпня 2020 опозиціонер та екскандидат у президенти Енріке Капрілес закликав народ голосувати (оточення Гуайдо та він сам закликали до бойкоту – 24). Інша колишня кандидатка, Марія Коріна Мачадо, закликала до більш жорстких дій, ніж в Гуайдо. У ролику від 30 грудня 2020, вона заявила: "Ми закликаємо до силової стратегії. Тому що це єдине, що дозволить відсторонити цих злодіїв від влади".
Гуайдо, на її думку, втратив можливість добитися змін. "У нас була чудова можливість позбавитись цього режиму, але опозиція скоїла жахливі помилки", – сказала вона в ефірі CNN.
Дехто навіть змінив табір, перейшовши до правлячої еліти, але Мачадо впевнена у єдності. Просто треба змінити стратегію.
Але коли Джо Байден стане президентом США (20 січня 2021), може початися новий цикл. Наразі незрозуміло, чи це буде більша взаємодія з Мадуро чи більш жорстка позиція до його режиму. Але Гуайдо у цьому циклі вже може і не бути.
Тихий кінець соціалізму: як долар переміг
Колишня вчителька Інгрід живе у нетрях Каракасу, які оточують столицю країни, ніби величезну чашу. Вона – активістка з Соціалістичної партії – партії покійного Уго Чавеса. Коли почалися вибори 6 грудня 2020, вона агітувала у найбільшому районі – Петарі, живучи на державну пенсію у 1,5 долара. Але в її квартирі все ще не можна говорити погано про Чавеса.
Саме Соцпартія дала їй долари США та транспорт – мотоцикли та джипи, пише CNN. Бідні, але вірні виборці дісталися крутими схилами до виборчих дільниць. 80 доларів, яка вона тримала в руках – це більше, ніж 50 місяців її пенсії. У країні відбуваються колосальні зміни, які можуть поховати політику Чавеса назавжди. І перший провісник – доларизація економіки.
Ще одна соціалістична утопія Черги у державних супермаркетах та смерть туризму: як Куба виживає під час кризи
Уго Чавес намагався перетворити найбагатшу нафтою країну світу на соціалістичну утопію. Держава мала піклуватися про потреби людей, підвищувати якість життя, знищувати нерівність, обмежувати приватний бізнес другорядною роллю в економіці. Але нинішня країна не схожа на цю фантазію: голод лютує, від нерівності паморочиться у голові, державні лікарні закинуті.
Лише долар впевнено перемагає болівар та фондова біржа зростає. Ніколас Мадуро на цьому фоні відкрив розкішний готель, де вартість номеру доходить до 300 доларів на добу. Чи живий ще соціалізм у Венесуелі? Якби у країні ще були на це кошти.
Коли Чавес був при владі, країна, за доповідями аналітиків, лише за період 1999 по 2014 роки отримала трильйон доларів від продажу нафти. Це у вісім разів більше плану Маршалла на сьогодні. Дійсно, більша частина грошей була вкладена у покращення рівня життя та боротьбу з бідністю.
Бюджетне житло, їжа, субсидії для сільского господарства – за все платила держава. Кубінські лікарі створювали лікарні для бідних, вчителі намагалися зменшити безграмотність серед населення. У грудні 2007 року паливо пішло з Венесуели до Нью-Йорку та Бостону для малозабезпечених американців. Всього лиш через місяць після того, як Чавес назвав в ООН Джорджа Буша-молодшого "дияволом".
Долар та інші тверді валюти повністю знецінили місцевий болівар / Фото Caracas Chronicles
Чавес атакував капіталізм, але підтримував торгівлю з США. Погрожував приватним компаніям, але не забороняв бізнес. Більше всього ж він хотів покласти край домінуванню американської валюти. "Імперія долару закінчилась. Цими банкнотами США придбали половину світу!", – казав він у 2009. Через 10 років, закінчується вже ера болівару та революції.
Криза іншій частині континенту Три президенти за тиждень: що відбувається у дивному Перу
Навіть Мадуро каже, що "цінності соціалізму можуть зникнути". На елітних вулицях Каракасу стає все розкішніше. Але у 2013 році все різко змінилося: Чавес помер від раку. Мадуро став президентом. А ціни на світову нафту впали. Венесуела опинилася на краю прірви.
Як Венесуела сягнула дна
Продукти почали зникати з полиць, контроль цін програвав чорному ринку (де вони продавалися у 10 разів дорожче). Мадуро швидко зрозумів, що веде абсолютно програшну битву, у той час як населення не може придбати базові речі. Коли резерви у інших валютах зменшились, він почав друкувати місцеву.
У березні 2019 році вся електрична мережа Венесуели впала. Майже тиждень деякі регіони країни провели у повній пітьмі. Без цього, зупинились всі електронні виплати на кшталт карток. Як ми вже знаємо, платити банкнотами не мало сенсу. Таким чином, довелося використовувати нелегальну іноземну готівку, яку венесуельці ховали на "чорний день". І ось він настав.
У Венесуелі продовжується економічна та гуманітарна криза / Фото Global Citizen
Наприклад, за них купували дуже необхідну річ – пакети з льодом, щоб тримати продукти у холодильнику. Магазини все більш сміливо обробляли незаконні транзакції, а уряд так і не втрутився. А далі повернути як було вже неможливо: кілька "зелених" замінили мільйони боліварів. Для тих, хто може платити в іноземній валюті, все стає більш доступним. Причому це не лише долар, а й наприклад євро, колумбійські песо та бразильські реали.
Пандемія обвалила ще один соціалістичний стовп: дешеве пальне для населення. Це здається дивно, оскільки нафти у Венесуелі більш ніж вдосталь. Хоча ще у 2014 році називав такі заходи "підливанням масла у вогонь". Але з падінням попиту він наважився вперше за 30 років підняти ціни. Тепер норма – 30 галонів у місяць на машину за 1,9 долара-галон. І то лише на кількох обраних АЗС. Результат прогнозований: такий бензин майже зник з продажу.
І це змусило людей вийти на вулицю: останнім часом відбулося 1484 протести через погані умови життя. 93% з них стосувалися доступу до комунальних послуг (дані Венесуельскої обсерваторії соціальних конфліктів). Втім, вони швидко подавлялися силами безпеки.
Пізніше, вперше з 2000-х, були дозволені доларові облігації та залучення капіталу без контролю держави. Цим наприклад, скористався єдиний на всю країну виробник рому – національного напою регіону. Раніше уряд сам вирішував, хто зможе конвертувати болівари у тверду валюту і навпаки і за яким курсом.
Вони спробували абсурд, який знищить весь бізнес. Це не спрацювало, тому зараз міняють політику,
– сказав CNN власник "Santa-Teresa" Альберто Воллмер.
"Santa-Teresa" хотіла розширити ромову фабрику, але жоден місцевий банк не міг позичити достатньо грошей. Через облігації, вдалося залучити 300 тисяч доларів США.
Один з небагатьох діючих приватних бізнесів – виробництво рому / Фото El Diario
Це при тому, що керувати приватною фірмою у цій країні майже неможливо – 188-е зі 190 у рейтингу легкості ведення бізнесу від Світового банку. І навіть в таких умовах інвестори починають повертатися у Венесуелу, каже Воллмер. "Останні тижні це безумство – французи, латиноамериканці, північноамериканці. Довго такого не бачив", – розповів він.
Мадуро підкреслює, що нинішня ситуація – тимчасові труднощі на шляху побудови соціалізму. "Ми втратили прибутки від нафти лише коли почали цей проект", – запевняє президент.
Критики ж справедливо вказують на відмову від інвестицій у нафтовий сектор (але це проблема не лише Венесуели – 24), абсолютно безвідповідальне ставлення до нафтової інфраструктури, корупцію в уряді. Сусіди – та ж Колумбія – успішно пережили кризу. За даними МВФ, Каракас втратив вже 83% від свого ВВП.
Чого чекати від демократів Байден та Латинська Америка: чи зможе США відродити дружбу
Прихід долара, вважають там, не знак економічного покращення, а скоріше символ глибокого хаосу. Громадяни все ще не можуть відкрити банківський рахунок у доларах, тому їхні заощадження все ще страждають від однієї з найвищих інфляцій.
Що відомо про рівень бідності
Чим більше іноземної валюти, тим менш цінним стає сам болівар. Це більше всього б'є по найбіднішим, яким платять в місцевих грошах. 94% венесуельців – за межею бідності, такі дані наводять три місцевих університети. 67% переживають крайню бідність. 5 млн людей втекло з країни, створивши найбільшу міграційну хвилю АмерикиУряд втрачає контроль над економікою та цінами. "Коли Мадуро каже дякую Богу за долар, він здається. Немає жодного контролю, все в руках спекулянтів", – відзначає для CNN колишній міністр нафти країни Рафаель Рамірес (2003-2014 роки).
Якщо ми вже говоримо тут про Китай, то після відкриття до міжнародних ринків у 1980-х, КНР змогла стабілізувати та дуже посилити свій юань. На цьому фоні, економіку поступово реформували. Венесуела ж поки що впевнено летить у темну прірву.