Така форма декларування є порушенням прав вірян за відсутності альтернативного вибору форм подачі такої інформації, зазначається у рішенні суду від 28 січня 2020 року.
Цікаво: Люстрація порушила права українських держслужбовців: рішення ЄСПЛ
Обґрунтовуючи свою позицію, жінка вказала, що ідентифікація її за символами та цифрами, необхідна для внесення електронної декларації є порушенням її права на свободу совісті як віруючої людини.
Водночас вона також наголошувала, що обробка її персональних даних без її згоди є порушенням принципу поваги до приватного життя, що суперечить Конституції України та Європейського суду з прав людини.
Відтак Верховний суд підтверджує, що у діях чиновниці, яка у 2016 році не подала своєї декларації, немає злого умислу. Одним з врахованих доводів сторони захисту є те, що обвинувачена – прихожанка храму Різдва Пресвятої Богородиці.
Відтак за інформацією, отриманою з банку, через свої релігійні переконання протягом тривалого часу користується поточним розрахунковим рахунком, оскільки як віруюча людина відмовилася від обробки персональних даних.
Рішення суду, яким визначається, що е-декларування є порушенням прав вірян
