Спогади про таран українських суден у Керченській протоці
Серед повернених – 24 моряки, які наприкінці листопада 2018 року були захоплені росіянами, коли проходили Керченську протоку. Тоді таранили, обстріляли і зрештою захопили три плавзасоби ВМС України: катери "Бердянськ", "Нікополь" і буксир "Яни Капу".
Читайте також: Обмін полоненими відбувся: все, що про це відомо
Тепер, коли моряки вдома, трохи легше переглядати ті кадри. Тож, давайте разом згадаємо, як це було.
Відео: таран українських суден
Бачите, як здоровенний прикородонний корабель РФ "Дон" таранить маленький український буксир "Яни Капу"? Ну а монолог капітана, я вважаю, демонструє всю "хоробрість" російського флоту. Лайка, прокльони, крики, паніка – все, що звідти долітало. І це при тому, що вони таранили корабель в 5 разів менший за власний. Такі сміливці, що скажеш.
Потім стало відомо, що наших моряків захопили в полон. Після чого: арешт, кримський суд, звинувачення у начебто незаконному перетині кордону, згодом – Москва, СІЗО – і 9 місяців неволі.
Світова спільнота тоді засудила дії РФ, а у травні Міжнародний трибунал ООН з морського права своїм рішенням забов'язував Росію звільнити наших моряків, оскільки не побачив у їхніх діях начебто "провокаційної військової операції", як у тому переконувала російська сторона. От тільки "за порєбріком" не поспішали виконувати це рішення – вочевидь, вважаючи що для Росії закон не писаний.
Обмін полоненими
Зрештою, в Україну 7 вересня повернулися 35 наших громадян. Всіх їх зустрічали рідні, близькі та друзі, та за старим звичаєм – сам президент. Знаєте, можна по-різному ставитися до Володимира Зеленського, але те, що глава держави особисто зустрічав в аеропорту наших хлопців окремий раз демонструє, що ми – красунчики, і завжди будемо боротися за те, щоб всі незаконно утримувані українці повернулися додому з полону.
Зустріч в Україні звільнених з російського полону // фото 24 канал, Ростислав Лабенський
А тепер – для контрасту – подивіться, як зустрічали їхніх "35". Ні близьких, ні друзів, лише – знімальна група пропагандистського телеканалу.
Читайте також: У Росії учасників обміну полоненими зустріли лише кілька пропагандистів: фото
Кисельов і Скабеєва зустріли Вишинського в аеропорту "Внуково" / телеграмканал Newsroom
Але повернемося знову до Києва. Отже, ми отримали 24 наших моряка, 11 політв'зянів і двох співробітників СБУ.
Повернені політв'язні
А кого ми віддали їм? Було б справедливо, коли б наших моряків Росія відпустила без обмінів, на підставі рішення міжнародного трибуналу ООН – так, як і належить. Але справедливість та Росія – ці два слова в одному реченні поруч стояти не можуть.
Пізніше BBC з посиланням на власні джерела опублікувала списки тих, кого віддала Україна. Це російські та українські громадяни, яких судили за різні кримінальні злочини.
Серед переданих Росії:
- головред "РИА Новости-Украина" Кирило Вишинський;
- фігурант справи про збиття MH17 Володимир Цемах – той самий Цемах, якого наші спецслужби вивезли з підконтрольних бойовикам територій. Під час тієї операції загинув наш розвідник Олександр Колодяжний;
- також серед переданих Росії в рамках обміну злочинців – учасники подій 2 травня 2014 року в Одесі та ті, хто воював на Донбасі.
Тож ми отримали наших співвітчизників, а Росія – своїх убивць, зрадників, терористів та підривників. Як зустрічали одних і інших, ви вже бачили і, думаю, саме це якнайкраще демонструє різницю між нами. Ми не кидаємо своїх напризволяще, цінуємо життя кожного українця, а Росія навпаки – не ставить життя людей на чільне місце.
Читайте також: Скільки українців ще залишаються у російському полоні: вражаюча цифра
Зазирнемо трохи у минуле: дуже показовим для мене був обмін Надії Савченко на російських військових Дорофєєва і Алєксандрова. Нині Савченко ходить собі спокійно, ніхто її не чіпає, спецслужби не мають на меті заткнути їй рота і так далі. А от що із Дорофєєвим і Александровим? Цими російськими спецпризначенцями? Видання "Новое Время", ТСН і ще низка інших медіа пишуть про те, що є висока вірогідність, що їх обох вже немає в живих. Проте достовірної інформації про це ми не маємо, власне, як і відомостей про те, що вони живі.
До чого я все це кажу? Знову повторюсь, кожне життя для нас важливе – без винятків і варіантів, а от у сусідів наших із цим не склалось. Не цінують там своїх же. І, по-моєму, це – найкраща демонстрація намірів і позиції країни. Що того, хто в цій війні вирішить попрацювати на Росію, найімовірніше чекає сумний фінал.
Але точно не буде так, як в Україні: ані великих прес-конференцій, ані усмішок звичайних перехожих, ані сплати вашого рахунку в закладі, бо впізнали і таким чином просто хочуть привітати або подякувати, ані обіймів чи теплих аплодисментів. Все це можливо тільки, якщо ти – Українець.
В Україну повернулися 24 військовополонені моряки / інфографіка 24 каналу
